ОСНОВНІ ФОРМИ КАНІСТЕРАПІЇ ТА МЕДИКО-ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОТИПОКАЗАННЯ ДО ЇЇ ЗАСТОСУВАННЯ

Анотація

У статті досліджено каністерапію як інноваційний міждисциплінарний метод психосоціальної підтримки та реабілітації, що ґрунтується на цілеспрямованій взаємодії людини зі спеціально підготовленими собаками. Проаналізовано наукові підходи до визначення сутності каністерапії, узагальнено сучасні трактування цього поняття у вітчизняних і зарубіжних дослідженнях, а також окреслено її місце і значення у психології, медицині, соціальній роботі та освіті.
Висвітлено діяльність міжнародних і національних організацій у сфері терапії за участю тварин, зокрема їх роль у розробленні стандартів, підготовці фахівців та популяризації вищезазначеного методу як ефективного інструменту допомоги різним категоріям населення. Проаналізовано правові засади визначення каністерапії та особливості її впровадження в Україні.
У статті визначено основні форми каністерапії (пасивну, активну та навчальну), а також індивідуальні й групові формати її реалізації. Охарактеризовано особливості їх застосування залежно від мети терапії, віку та психофізіологічних характеристик клієнтів. Окреслено ключові напрями впровадження методу каністерапії у роботі з різними категоріями: дітьми з особливими освітніми потребами, людьми з інвалідністю та похилого віку, а також особами, які зазнали травматичних подій або мають психоемоційні порушення.
Виокремлено медико-психологічні протипоказання до застосування каністерапії. Обґрунтовано необхідність їх урахування під час планування та реалізації терапевтичних програм з метою забезпечення безпечної та ефективної взаємодії клієнта й тварини. Наголошено на важливості попередньої діагностики стану отримувача послуг, міждисциплінарної співпраці фахівців та дотримання етичних норм у процесі надання допомоги.