СОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ВЕТЕРАНІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХНІХ СІМЕЙ У КОНТЕКСТІ РЕІНТЕГРАЦІЇ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ

Анотація

У статті досліджено теоретико-методологічні підходи до соціальної підтримки ветеранів та членів їхніх сімей у контексті процесу реінтеграції. Розкрито сутність реінтеграції ветеранів як багатовимірного процесу соціального відновлення особистості після участі у бойових діях. Охарактеризовано основні теоретичні концепції, що лежать в основі сучасних моделей підтримки учасників бойових дій: екологічна модель, транзитивна модель та модель резилієнтності. Визначено ключові чинники, що ускладнюють реінтеграцію ветеранів: тривалість збройного конфлікту, масштаб демобілізації, недостатня спроможність інституцій, стигматизація психологічних проблем. Проаналізовано роль сімейної підтримки як ресурсного середовища для ветеранів та встановлено взаємозалежність між психосоціальним станом ветерана та функціонуванням сім'ї. Узагальнено бар’єри реінтеграції на макро-, мезо- та мікрорівнях, що дозволило систематизувати напрями соціальної підтримки з урахуванням рівнів соціального середовища та специфіки їх впливу на процес відновлення соціального функціонування ветеранів. Акцентовано увагу на значенні сімейно-орієнтованого підходу, що передбачає роботу не лише з ветераном, а й із членами його сім’ї як активними учасниками процесу реінтеграції. Обґрунтовано необхідність упровадження міждисциплінарного підходу у практику соціальної роботи з ветеранами в Україні. Доведено, що ефективна соціальна підтримка ветеранів та членів їхніх сімей має здійснюватися як цілісна система міждисциплінарних втручань, спрямованих на подолання бар’єрів реінтеграції, відновлення соціальної включеності та посилення ресурсності сімейного середовища в умовах тривалого збройного конфлікту в Україні.