ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПОЗААУДИТОРНІЙ РОБОТІ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА
DOI:
https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(13).2024.316855Ключові слова:
гендерні особливості, здоров’язбережувальна компетентність, майбутні педагоги, позааудиторна робота, педагогічна освіта, здоров’я, гендерні підходи, професійна підготовка, психолого-педагогічні аспекти, фізичне здоров’я, психічне здоров’я, соціалізація, освітні технології, інклюзивна освіта, професійна компетентністьАнотація
У статті розглядаються різні наукові підходи до проблеми формування
здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів, що є актуальним
завданням сучасної педагогічної освіти. Вивчено й проаналізовано ключові аспекти,
пов’язані з інтеграцією здоров’язбережувальних технологій у процес підготовки майбутніх
фахівців у галузі освіти, а також ролі цієї компетентності у професійному зростанні
вчителів. Встановлено, що здоров’язбережувальна компетентність має значний вплив на
ефективність освітнього процесу та збереження здоров’я школярів, адже вона сприяє
розвитку як фізичного, так і психологічного благополуччя учнів.
У статті підкреслюється, що формування здоров’язбережувальної компетентності має
базуватися на комплексному підході, який включає не лише теоретичну підготовку, але й
активне впровадження інноваційних та інтерактивних методів навчання. Зокрема,
важливим є застосування технологій дистанційного навчання та елементів змішаного
навчання, що дозволяють майбутнім педагогам отримати практичні навички й водночас
забезпечують гнучкість у процесі засвоєння знань. Окремо звернуто увагу на роль
практичної діяльності та стажування в навчальних закладах, яка допомагає студентам
отримати досвід реального впровадження здоров’язбережувальних практик.
Проаналізовано також гендерні аспекти формування здоров’язбережувальної
компетентності, які враховують індивідуальні потреби різних категорій майбутніх
педагогів, зокрема гендерні відмінності у підходах до навчання та використання
здоров’язбережувальних технологій. Розглянуто необхідність персоналізованого підходу до
формування цієї компетентності з урахуванням індивідуальних особливостей студентів,
їхнього стану здоров’я та соціального контексту.