ДОБРОЧИННІ СТРУКТУРИ ЯК ДОДАТКОВІ РЕСУРСИ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Автор(и)

  • Наталія Ревнюк Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна https://orcid.org/0000-0001-7140-094X
  • Микола Колесніченко Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Україна

DOI:

https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(13).2024.316699

Ключові слова:

доброчинність, благодійність, соціальна робота, структура, фонд, суспільство, соціально-економічні проблеми, підтримка, функції

Анотація

У статті розглянуто теоретичні характеристики доброчинності як засобу соціальної
роботи. Проаналізовано зарубіжний досвід доброчинної роботи в соціумі. Визначено
підходи до створення доброчинних структур як додаткових ресурсів для соціальної
роботи.
З’ясовано, що сучасна доброчинність – це не лише добровільні безкорисливі пожертви від
фізичних та юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової чи організаційної
допомоги, або об’єкт наукових досліджень. Це також ефективний інструмент для
досягнення компромісу між бізнесом і суспільством, соціальними групами та іншими

Біографії авторів

Наталія Ревнюк, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

кандидатка педагогічних наук, доцентка, проректор з
гуманітарних питань, доцентка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Микола Колесніченко, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

здобувач вищої освіти ОС «магістр» факультету соціальної
та психологічної освіти, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-10-29

Номер

№ 2(13) (2024): СОЦІАЛЬНА РОБОТА ТА СОЦІАЛЬНА ОСВІТА

Розділ

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ