ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ЗАСОБАМИ СПОРТИВНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2618-0715.1(12).2024.305121Ключові слова:
соціальна робота, теорія самовизначеності, теорія потоку, ефективність, потенціал спортсменів, психологічний клімат, самореалізація, внутрішня мотивація, стан потоку, самодетермінаціяАнотація
У статті викладено теоретичні основи дослідження проблеми розвитку соціальної
взаємодії на основі спортивної соціалізації. Використано дослідницькі методи, такі як
систематизація, узагальнення та аналіз основних положень «теорії самовизначеності» та
«теорії потоку», зокрема їх порівняння у соціальній та спортивній сферах. Розглянуто
основні аспекти формування внутрішньої мотивації особистості та її вплив на соціальне
благополуччя у суспільстві. Визначено передумови «психологічного занурення», коли особа повністю поглиблюється в діяльність і отримує максимальне задоволення від самого процесу виконання. Висвітлено особливості дослідження міжсоціальної взаємодії, яка відповідає основним психологічним потребам особистості. За результатами дослідження визначено, що застосування «теорії самовизначеності» та «теорії потоку» може покращити психологічний клімат та розвиток соціальної взаємодії у суспільстві та
спортивній галузі. Виявлено, що важливим наслідком використання цих теорій є
виникнення у людей «стану потоку», який характеризується «повним поглинанням в
діяльність» та «відчуттям повного соціального благополуччя». Це здійснюється через
надання особам відчуття контролю над їхніми діями та підтримку їхніх досягнень.
Розуміння психологічних механізмів розвитку внутрішньої мотивації та сприяння
вирішенню психологічних потреб людини може покращити роботу соціальних служб та
допомогти ефективно залучати суспільство до важливих соціокультурних проектів.
Застосування «теорії самовизначеності» та «теорії потоку» може, на думку авторів,
позитивно вплинути на психологічний клімат та розвиток соціальної взаємодії в різних
сферах, включаючи спорт та соціальну роботу. Відповідно подальше дослідження «теорій
самовизначеності» та «теорії потоку» допомагатиме краще здійснювати вплив соціальних працівників на формування соціальних навичок людей у різних сферах та їх ефективну взаємодію у суспільстві.
Посилання
REFERENCES
Amorose, A. J., & Anderson-Butcher, D. (2007). Autonomy-supportive coaching and selfdetermined motivation in high school and college athletes: A test of self-determination
theory. Psychology of sport and exercise, 8(5), 654–670.
Bartholomew, K. J., Ntoumanis, N., Ryan, R. M., Bosch, J. A.,Thøgersen-Ntoumani, C. (2011). Selfdetermination theory and diminished functioning: The role of interpersonal control and
psychological need thwarting. Personality and social psychology bulletin, 37(11), 1459–1473.
Chelladurai, P. (2007). Leadership in sports. Handbook of sport psychology. John Wiley & Sons, 111–135.
Folvarochnyi, I., & Hak, A. (2024). Development of athlete motivation as a scientific problem.
International Security Studios: Managerial, Technical, Legal, Environmental, Informative and
Psychological Aspects. International Collective Monograph Volume II. Oslo, Kindom of Norway, Zenodo, 376–401.
Nakamura, J., & Csikszentmihalyi, M. (2020).The Experience of Flow. The Oxford Handbook of
Positive Psychology. Oxford, Oxford University Press, 195–206.
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2022). Self-determination theory. Encyclopedia of quality of life and wellbeing research. Springer International Publishing, 1–7.
Schüler, J., Wolff, W., & Duda, J. L. (2023). Intrinsic motivation in the context of sports. Sport and exercise psychology: theory and application. Springer International Publishing, 171–192.
Smith, R. E., & Smoll, F. L. (2007). Social-cognitive approach to coaching behaviors. Social
psychology in sport (Vol. 10). Human Kinetics, 75–89.
Standage, M., & Ryan, R. M. (2020). Self‐determination theory in sport and exercise. Handbook of sport psychology. John Wiley & Sons, 37–56.
Weiss, M. R., Amorose, A. J., & Kipp, L. E. (2012). Youth motivation and participation in sport and physical activity. The Oxford Handbook of Human Motivation. OUP, USA, 520–553
