ОРІЄНТАЦІЯ НА ОПТИМІЗМ ТА ЩАСТЯ: ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ СИЛЬНИХ СТОРІН КЛІЄНТІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
DOI:
https://doi.org/10.31499/2618-0715.2(9).2022.267333Ключові слова:
підхід, орієнтований на сильні сторони, перспектива сильних сторін, позитивна психологія, психологія самодопомоги, оптимізм, щастя, суб’єктивний добробут, самоактуалізаціяАнотація
Розуміння цінності та автономії клієнта у процесі втручання – на ці ідеї спирається сучасна практика соціальної роботи у відносно новому науковому підході, орієнтованому на сильні сторони клієнтів (ПСС). Ця стаття має на меті схарактеризувати теоретичне підґрунтя ПСС. Вона побудована на ретроспективному огляді літератури, в якій представлено ті психологічні концепції, на які спираються інтервенції соціальної роботи, спрямовані на розвиток ресурсів клієнтів та піднесення їхньої самооцінки, самоефективності у розв’язанні життєвих завдань. Визначено, що ПСС опирається передовсім на гуманістичну філософію та позитивну психологію та прагне максимально реалізувати ресурсний потенціал клієнта задля покращення якості його життя. Це філософія та спосіб розглядати клієнтів як винахідливих і стійких перед обличчям труднощів.
З’ясовано, що для впровадження ПСС потрібна інтеграція знань гуманістичної психології, зокрема теорії самоактуалізації А. Маслоу, потреби в самореалізації К. Роджерса, розвитку віри у власну спроможність Р. Мея, прагнення до саморозвитку Дж. Бюдженталя та напрямів позитивної психології – когнітивно-поведінкової, раціональної емоційно-поведінкової терапії А. Бека та А. Елліса, теорії «навченого оптимізму» М. Селігмана, теорії самоефективності А. Бандури, психології «потоку» М. Чиксенмігаї, цілепокладання Ч. Снайдера, ментальності зростання К. Двек, розуміння щастя Д. Гілберта, самовизначення за К. Шелдоном та перспективи сильних сторін К. Пітерсона. Поряд з тим, ПСС комбінує у собі психологію самодопомоги шляхом вивчення самоузгодження та використання інструментів психокібернетики. ПСС як напрям сучасної соціальної роботи послуговується такими категоріями гуманістичної та позитивної психології як: «Я-концепція», самоактуалізація, потенціал, ресурси, суб’єктивний добробут, клієнтська перспектива, досвід, позитивне мислення задля максимального наснаження ресурсного потенціалу клієнта та розширення його можливостей, що посилює його актуальність та затребуваність
Посилання
Bandura, A. (1977). Self-efficacy: toward a unifying theory of behavioral change. Psychological review, 84(2), 191.
Bandura, A. (1978). Reflections on self-efficacy. Advances in behaviour research and therapy, 1(4), 237–269.
Bandura, A. (1983). Self-efficacy determinants of anticipated fears and calamities. Journal of Personality and Social Psychology, 45(2), 464–469.
Beck, T. (1991). Cognitive therapy: A 30-year retrospective. American psychologist, 46(4), 368–375.
Beck, A. T. (1993). Cognitive therapy: past, present, and future. Journal of consulting and clinical psychology, 61(2), 194–198.
Bugental, J. F. (1963). Humanistic psychology: A new breakthrough. American Psychologist, 18(9), 563–567.
Bugental, J. F. (1964). The third force in psychology. Journal of humanistic psychology, 4(1), 19–26.
Bugental, J. F., & Zelen, S. L. (1950). Investigations into the 'self-concept'; the W-A-Y technique. Journal of personality, 18(4), 483–498.
Csikszentmihalyi, M. (1992). Flow: The psychology of happiness. London: Penguin Random House.
Csikszentmihalyi, M. (1990). Flow: The psychology of optimal experience. New York: Harper & Row.
Csikszentmihalyi, M. (2014). Flow and the foundations of positive psychology. Dordrecht: Springer.
Dweck, C. (2015). Growth mindset, Revisted. Education week, 35(5), 20–24.
Dweck, C. S. (1999). Self-theories: Their role in motivation, personality and development. Philadelphia: Psychology Press.
Dweck, C. S., & Leggett, E. L. (1988). A social-cognitive approach to motivation and personality. Psychological review, 95(2), 256–273.
Dweck, C. S., Chiu, C. Y., & Hong, Y. Y. (1995). Implicit theories and their role in judgments and reactions: A word from two perspectives. Psychological inquiry, 6(4), 267–285.
Ellis, A. (1980). Rational-emotive therapy and cognitive behavior therapy: Similarities and differences. Cognitive therapy and research, 4(4), 325–340.
Ellis, A. (2019). How to Stubbornly Refuse to Make Yourself Miserable: About Anything-Yes, Anything!. London: Hachette UK Ltd.
Foot, J., & Hopkins, T. (2010). A glass half-full: how an asset approach can improve community health and well-being. URL: https://www.local.gov.uk/sites/default/files/documents/glass-half-fullhow-asset-3db.pdf
Frankl, V. E. (1984) Man’s Search for Meaning: An Introduction to Logotherapy. New York: Simon
& Schuster.
Fromm, E. (2013). Sigmund Freud's mission: An analysis of his personality and influence. New York:
Open Road Media.
Gilbert, D. (2009). Stumbling on happiness: The psychology of thinking about the future. Canada: Vintage.
Gilbert, D. (2012). The science behind the smile. Interview by Gardiner Morse. Harvard business review, 90(1-2), 84–8.
Herron, S. A. (2010). Natalie Rogers: An experiential psychology of self-realization beyond Abraham
Maslow and Carl Rogers (Doctoral dissertation, Saybrook University). ProQuest Dissertations and
Theses. UMI: 3428084.
Kulpreeyavat, V., & Nimanong, V. (2015). Rollo May on existence enriches mental health. PSAKU
International Journal of Interdisciplinary Research, 4(2), 38–45.
Lecky, P. (1961). Self-consistency: A Theory of Personality. Rev. ed. Hamden, Conn.: Shoe String
Press.
Lecky, P. (1956). The personality. In: Moustakas, C.E., ed. The Self-Explorations in Personal Growth
(pp. 86-97). New York: Harper & Bros.
Lecky, P. (1968). The theory of self-consistency. In: Gordon, C. & Gergen, K.J., eds. The Self in Social
Interaction. Vol. I: Classic and Contemporary Perspectives (pp. 297–298). New York : John Wiley & Sons.
Maltz, M. (1960). Psycho-Cybernetics, A New Way to Get More Living Out of Life. Englewood Cliffs: Prentice-Hall Inc.
Maltz, M. (2017). Psycho-Cybernetics: Updated and Expanded. New York: Perigee.
Maslow, A. H. (1956). Self-actualizing people: A study of psychological health. In: Moustakas, C. ed. The self: Explorations in personal growth (pp. 160–194). Harper & Row.
Maslow, A. H. (1958). A Dynamic Theory of Human Motivation. In: Stacey, C. L. & DeMartino, M., eds. Understanding human motivation (pp. 26–47). London: Howard Allen Publishers.
Maslow, A. H. (1962). Toward a psychology of being. Princeton: D. Van Nostrand Company.
Maslow, A. H. (1967). A theory of metamotivation: The biological rooting of the value-life. Journal of humanistic psychology, 7(2), 93–127.
May, R. (1999). Freedom and destiny. New York: WW Norton & Company.
Padesky, C. A., & Beck, A. T. (2003). Science and philosophy: Comparison of cognitive therapy and rational emotive behavior therapy. Journal of Cognitive Psychotherapy, 17(3), 211–224.
Pattoni, L. (2012). Strengths-based approaches for working with individuals. Glasgow: Iriss.
Peterson, C. (2000). The future of optimism. American psychologist, 55(1), 44–55.
Peterson, C., & Seligman, M. E. (2004). Character strengths and virtues: A handbook and classification. Oxford: Oxford University Press.
Peterson, C., Ruch, W., Beermann, U., Park, N., & Seligman, M. E. (2007). Strengths of character, orientations to happiness, and life satisfaction. The journal of positive psychology, 2(3), 149–156.
Rapp, C, Saleebey, D. & Sullivan, P.W. (2008). The future of strengths-based social work practice.
In: Saleebey, D., ed. The strengths perspective in social work practice. 4th ed. Boston: Pearson Education.
Rapp, C.A. & Sullivan, W.P. (2014). The strengths model: Birth to toddlerhood. Advances in Social Work, 15(1), 129–142.
Rogers, C. R. (1951). Client-centered therapy. Boston: Houghton-Mifflin.
Rogers, C. R., & Dorfman, E. (1951). Client-centered: Its current practice, implications, and theory. ICON Group International.
Rogers, N. (1993). The path to wholeness: person-centered expressive arts therapy. The creative connection: expressive arts as healing. Palo Alto, CA: Science and Behavior Books.
Seligman, M. E. (2002). Positive psychology, positive prevention, and positive therapy. Handbook of positive psychology, 2, 3–12.
Seligman, M. E. (2012). Flourish: A visionary new understanding of happiness and well-being. New York: Simon and Schuster.
Seligman, M. E. (2018). The hope circuit: A psychologist's journey from helplessness to optimism. London: Hachette UK Ltd.
Seligman, M. E., & Csikszentmihalyi, M. (2014). Positive psychology: An introduction. In: Flow and the foundations of positive psychology (pp. 279–298). Dordrecht: Springer.
Sheldon, K. M., & Houser-Marko, L. (2001). Self-concordance, goal attainment, and the pursuit of happiness: Can there be an upward spiral? Journal of personality and social psychology, 80(1), 152–
Sheldon, K. M., & King, L. (2001). Why positive psychology is necessary. American psychologist, 56(3), 216–217.
Sirgy, M. J. (2007). A Review of «Stumbling on Happiness» authored by Daniel Gilbert. Applied Research in Quality of Life, 2(2), 141–143.
Snoj, E. (2006). Samoaktualizacija v humanistično usmerjeni teoriji Carla Rogersa [Selfactualization in the Carl Rogers’ humanistic orientated]. Socialna pedagogika, 10(4), 507–532 (in Slovenian).
Snyder, C. R., & McCullough, M. E. (2000). A positive psychology field of dreams: «If you build it,
they will come...». Journal of social and clinical psychology, 19(1), 151.
Snyder, C. R. et al. (1991). The will and the ways: development and validation of an individualdifferences measure of hope. Journal of personality and social psychology, 60(4), 570-585.
Vansteenkiste, M., & Sheldon, K. M. (2006). There's nothing more practical than a good theory: Integrating motivational interviewing and self‐determination theory. British journal of clinical psychology, 45(1), 63-82
