УКРАЇНСЬКА РОДИНА В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ ЯК НАРОДНО-ПЕДАГОГІЧНА ІНСТИТУЦІЯ

Анотація

У статті представлено українську родину в Західній Україні як народно-педагогічну інституцію. З цією метою розглянуто основні функції української сім`ї в Західній Україні –біопсихічну, екологічну, соціальну та соціально-психологічну. Доведено, що етнопедагогічне значення біопсихічної функції сім`ї мають феномени народження дітей та укладення шлюбу, усвідомлення нашими предками значення життя людини в сім`ї та поза нею, окреслення значущості виховання дітей обома батьками. Визначення змісту соціальної функції сім`ї привело до висновку про те, що в етнопедагогічному контексті до цієї функціональної групи належить виховання у дітей загальнолюдських і суто національних цінностей, формування свідомості свого роду, своєї землі, належності до певної соціальної страти та української громади загалом.Соціально-психологічна функція родини розкрита через загальнокультурні процеси в родині, реалізацію християнських засад виховання, розумове виховання дітей засобами етнопедагогіки, забезпечення збереження етнокультурних традицій української сім`ї на основі збереження мови, віри, правил і законів співжиття в громаді. Відзначено, що шукати підвалини феномена української родини слід у глибині історії України, формуванні менталітету українського народу, який тисячоліттями сформувався як осілий, землеробський зі своїм оригінальним духовним осердям.