Соціальна робота та соціальна освіта

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЛІДЕРА У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Сергій Бенецький — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті на основі аналізу теорії і практики розкрити особливості формування соціального лідера у молодіжному середовищі засобами молодіжної роботи.

Автором з’ясовано, що формування соціального лідера в молодіжному середовищі на сучасному етапі розвитку демократичної країни – надактуальне міждисциплінарне завдання освіти, соціальної політики держави. Означені питання відкривають нові перспективи для подальшого вивчення теорії та практики молодіжної роботи, а також її розвитку в закладах вищої освіти з метою розвитку соціального лідерства як суспільного феномену в цілому та формування молодої людини як соціального лідера зокрема.

МОЛОДІЖНІ СОЦІАЛЬНІ ПРОЄКТИ І ПРОГРАМИ ЯК ІНСТРУМЕНТИ АКТИВІЗАЦІЇ МОЛОДІ У ГРОМАДІ

Олена Коломієць, Тетяна Демиденко, Надія Рожко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Проаналізовано досвід впровадження соціальних проєктів та програм, спрямованих на активізацію молоді та обґрунтування можливостей їх подальшого застосування у практиці молодіжної політики України. Визначено поняття «соціальний проєкт» у контексті молодіжної активності. Доведено, що кращі практики молодіжної роботи є прикладом успішно реалізованих соціальних проєктів та підґрунтям формування нових ініціатив, орієнтованих на потреби та інтереси молоді.

МОЛОДІЖНА РОБОТА ЯК СОЦІАЛЬНА ДЕТЕРМІНАНТА ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ

Наталія Коляда, Наталія Левченко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню молодіжної роботи як соціальної детермінанти державної політики, що здійснюється колективом науковців Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини через діяльність молодіжного центру «START». Дослідження, розпочате у 2018 році, дозволило отримати наукові результати, які сприяли розвитку освіти, державної політики та громадянської активності молоді.

Дослідження також охоплює вплив молодіжної роботи на державну політику, зокрема залучення молоді до процесів прийняття рішень та інтеграцію молодіжної роботи в державні стратегії. Важливим аспектом є розвиток волонтерства і громадянської активності студентської молоді та науково-педагогічних працівників.

МОЛОДІЖНА РОБОТА В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ЯК ЧИННИК РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Ірина Нохріна — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті обґрунтовано роль молодіжної роботи у формуванні соціальної успішності студентів закладів вищої освіти. Охарактеризовано основні форми молодіжної роботи: індивідуальну, групову та масову; проаналізовано європейський досвід дванадцяти країн щодо організації молодіжної діяльності у вищій освіті. Визначено вісім стратегічних напрямків формування соціальної успішності: створення інноваційних освітніх форматів, професійний розвиток координаторів, розбудова комунікаційної інфраструктури, професійна інтеграція з роботодавцями та грантова підтримка студентських ініціатив. Обґрунтовано необхідність трансформації університетів від надавачів освітніх послуг до інституцій цілісного особистісного розвитку студентів для забезпечення їх соціальної успішності.

СОЦІАЛЬНІ МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ІДЕАЛІВ У МОЛОДІЖНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Ігор Погоржельський — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті розглядаються соціальні механізми формування естетичних ідеалів серед сучасної молоді. Проаналізовано вплив інститутів соціалізації – родини, освіти, медіа та молодіжних субкультур – на процес становлення естетичних орієнтацій. Особлива увага приділяється ролі масової культури та цифрового простору у трансформації уявлень молоді про красу, стиль і гармонію. Розкрито зв’язок між естетичними ідеалами та процесами самоідентифікації, соціальної адаптації та життєстійкості молодої особистості. Зроблено висновок, що естетичні ідеали виступають не лише формою культурного сприйняття, а й важливим інструментом соціального орієнтування у сучасному суспільстві.

ТЕОРІЯ СОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФІЛАКТИКИ БУЛІНГУ В ІНКЛЮЗИВНИХ КЛАСАХ

Ірина Єнгаличева, Наталія Остроушко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена дослідженню теорії соціальної підтримки як ефективного інструменту профілактики булінгу в інклюзивних класах з урахуванням потреб дітей з особливими освітніми потребами. Для вирішення поставленої мети авторами досліджено зміст поняття «булінгу» та основні його прояви у інклюзивному шкільному середовищі; розкрито сутність та ключові положення теорії соціальної підтримки; визначено можливості застосування теорії соціальної підтримки у сфері освіти; проаналізовано механізми формування системи соціальної підтримки в інклюзивних класах (учні, вчителі, батьки, соціальні служби).

НОРВЕЗЬКИЙ ДОСВІД У СФЕРІ ЗАХИСТУ ПРАВ ДІТЕЙ: ПОТЕНЦІАЛ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ

Ірина Іванова , Ірина Нищімна — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлюються результати дослідження, проведеного в Норвегії, щодо вивчення норвезького досвіду у сфері захисту прав дітей, потенціалу впровадження в Україні. У процесі дослідження схарактеризовано правову та організаційну систему захисту дітей в Норвегії, проаналізовано діяльність державних соціальних служб і громадських організацій, визначено перспективи імплементації норвезького досвіду в Україні. Використовувався теоретичний аналіз положень наукових публікацій у сфері соціальної роботи і соціальної педагогіки, міжнародних документів і нормативно-правової бази соціального захисту дітей в Норвегії, проводилось емпіричне дослідження. Встановлено, що система соціального захисту в Норвегії ґрунтується на проактивному підході, багаторівневому контролі за рішеннями органів опіки та широких можливостях для підтримки сімей. Результати опитування респондентів із Норвегії показав, що загалом норвезька модель розглядається як ефективна завдяки розвиненій законодавчій базі, фінансовій підтримці та мультидисциплінарному підходу до роботи з дітьми та сім’ями.

КАНІСТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Наталія Коляда, Оксана Кравченко, Наталія Левченко, Наталія Коляда — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Теоретичне узагальнення результатів українських та зарубіжних досліджень сприяло рефлексії наукових напрацювань з метою з’ясування сутності та змісту каністерапії як методу соціально-психологічної реабілітації учасників бойових дій, а також виокремлення ефективних шляхів застосування каністерапії як методу соціально-психологічної реабілітації учасників бойових дій та членів їхній сімей. Зокрема, з-поміж подальших напрямів досліджень – обґрунтування міждисциплінарного підходу, підхід міжсекторальної співпраці на рівні громади, підхід комплексної єдності медичної, психологічної і соціальної складових у реабілітаційних заходах.

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИХ ВПЛИВІВ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ ІЗ ДІТЬМИ, ЩО МАЮТЬ РОЗЛАДИ АУТИСТИЧНОГО СПЕКТРУ

Тетяна Мороз — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті розкриваються особливості процесу оціювання результативності психолого-педагогічних впливів у соціальній роботі із дітьми, що мають розлади аутистичного спектру і потребують відповідної допомоги з боку соціальних працівників. І результативність такої допомоги, звичайно, не можна точно спрогнозувати і оцінити об'єктивно. Водночас фахівцям соціальної роботи для використання у межах своєї професійної компетенції конкретних впливів, заявлених як метод допомоги дітям із розладами аутистичного спектру (РАС), необхідно мати чіткі критерії оцінки відповідності методу принципам доказовості.

Автором встановлено, що, незважаючи на те, що ці критерії не належать до принципів доказовості, спроби узагальнити і тим більше досліджувати цю інформацію слід вітати, оскільки вони надають можливість фахівцям і користувачам зробити більш усвідомлений вибір, а розробникам – враховувати доступність.

МОДЕЛІ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМУНІКАЦІЇ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ У МЕДІЙНОМУ ПРОСТОРІ

Людмила Неїжпапа — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено порівняльний аналіз моделей професійної комунікації соціальних працівників у медійному просторі. Мета дослідження полягає у визначенні оптимальних моделей організації медіавзаємодії в соціальній сфері України з урахуванням міжнародного досвіду. Методологічну основу становлять компаративний і структурно-функціональний підходи, контент-аналіз українських медіа та аналіз кейсів зарубіжних медійних кампаній. У результаті виокремлено п’ять моделей комунікації: реактивну, проактивну, партнерську, цифрову та мережеву. Запропоновано гібридну модель для українського контексту, що поєднує їх переваги та сприяє підвищенню ефективності соціальної роботи.

ЗАХИСТ ПЕРСОНАЛЬНИХ ДАНИХ У СОЦІАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ В УКРАЇНІ: ЮРИДИЧНЕ ПОЛЕ ТА ЄВРОПЕЙСЬКІ ОРІЄНТИРИ

Надія Павлик, Наталія Сейко, Сергій Котловий — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Стаття присвячена аналізу нормативно-правового регулювання захисту персональних даних у соціальних дослідженнях України в контексті вимог GDPR. Розглянуто положення Закону України «Про захист персональних даних», принципи інформованої згоди, пропорційності та обмеження мети обробки. Проаналізовано роль Уповноваженого ВРУ з прав людини та перспективи законопроєкту №8153. Висвітлено рекомендації Міністерства освіти і науки щодо управління науковими даними й окреслено проблеми гармонізації українського та європейського законодавства.

ШКАЛА ГЕНДЕРНОЇ ОРІЄНТОВАНОСТІ: ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ У КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ЖІНКАМИ ПІД ЧАС І ПІСЛЯ ТРИВАЛОЇ КАР'ЄРНОЇ ПЕРЕРВИ

Ольга Попадинець — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Метою статті є здійснення термінологічного аналізу поняття «гендерна чутливість» у контексті соціальної роботи з жінками під час і після тривалої кар’єрної перерви. Використано методи термінологічного аналізу, порівняння та узагальнення міжнародних підходів до шкали гендерної орієнтованості (Gender Responsiveness Scale). У результаті визначено, що шкала гендерної орієнтованості дозволяє розглядати впровадження гендерного підходу в соціальну роботу як континуум, а не як бінарну характеристику. Запропоновано адаптоване розуміння шкали для українського контексту, що може стати практичним інструментом підтримки жінок, які повертаються на ринок праці після перерви.

КОГНІТИВНА ПАРАСОЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІНСЬКОГО АСПЕКТУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Олег Приймак, Ольга Широбокова, Максим Кирієнко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Мета статті – висвітлення потенціалу застосування когнітивної парасолі у дослідженні управлінського аспекту соціальної роботи. Методи її досягнення – когнітивний аналіз та синтез, індукції, дедукції, логічний, класифікації, наративний. Авторами охарактеризовано причини застосування, сутність, набір дисциплін у вершинах, дослідницькі тріади та принципи використання когнітивної парасолі. Доведено, що когнітивний підхід має достатній дослідницький потенціал як на методологічному, теоретичному, праксеологічному рівнях пізнання, так і на прикладах установи, громади, регіону та інституту держави.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНЮВАННЯ ВІДТЕРМІНОВАНОГО ВПЛИВУ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ ДО НАДАННЯ ПОСЛУГИ ДОГЛЯДУ ВДОМА

Світлана Сапіга, Роман Грамінський — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Метою статті є розробка теоретичної моделі оцінювання відтермінованого впливу програм підготовки фізичних осіб до надання послуги догляду вдома та обґрунтувати методологічні засади такого оцінювання. У дослідженні застосовано методи аналізу й узагальнення наукових джерел, порівняння нормативно-правових актів, систематизації та структурно-логічного моделювання. Результатом стало визначення сутності поняття «оцінювання відтермінованого впливу», окреслення його критеріїв та показників ефективності, а також виявлення факторів, що впливають на збереження і застосування компетентностей у практичній діяльності.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ МЕНЕДЖЕРІВ ДО РОБОТИ В ГРОМАДІ

Тетяна Кочубей — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито особливості підготовки майбутніх соціальних менеджерів до роботи в громадах. Окреслено методологічні засади, зміст і специфіку технологій соціального менеджменту, механізми та функції управління, типологію організаційних структур. Підкреслено важливість формування у магістрантів теоретичних знань і практичних навичок для професійної діяльності. Навчальна дисципліна «Соціальний менеджмент у громаді» спрямована на опанування принципів, методів і технологій соціального менеджменту, містить три змістові модулі: методологічний, практико-технологічний та інформаційно-технологічний.

ЕТАПИ ПРОЄКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Оксана Кравченко, Андрій Дзиговський — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито основні етапи проєктної діяльності як важливої складової професійної діяльності соціального працівника. Зроблено акцент на уніфікованій структурі проєктної заявки, яка є базовим інструментом для отримання підтримки від грантодавців як для закладу соціальної сфери, так і громади в цілому. Розглянуто змістовні компоненти проєктної заявки: від формування резюме до аналізу ризиків і забезпечення сталості проєкту. Надано рекомендації щодо ефективного заповнення кожного з етапів з урахуванням соціальної специфіки та потреб цільової групи. Зазначено, що системний підхід до проєктування дозволяє соціальним працівникам реалізовувати соціальні ініціативи більш результативно та отримувати соціально-економічний та інклюзивний ефект для громади.

ІНКЛЮЗИВНІ ВОЛОНТЕРСЬКІ ПРАКТИКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Оксана Кравченко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті узагальнено досвід залучення магістрів соціальної роботи до інклюзивних волонтерських практик у співпраці з громадськими організаціями. Така діяльність сприяє професійному становленню здобувачів, розвитку soft skills, цінностей інклюзії та соціальної відповідальності. Участь у волонтерських проєктах розширює практичний досвід, формує готовність до роботи з різними групами населення та здатність до міжсекторальної взаємодії. Обґрунтовано доцільність зарахування волонтерського досвіду як складника індивідуальної освітньої траєкторії та підвищення якості підготовки майбутніх соціальних працівників.

КОМПЕТЕНТНІСТЬ, ПАРТИСИПАТИВНІСТЬ, ФАХІВЕЦЬ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ: ПОНЯТІЙНА РАМКА ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ АВТОРСЬКОЇ ОСВІТНЬОЇ МОДЕЛІ

Сергій Маловічко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті здійснено теоретичне осмислення понять «компетентність», «партисипативність» і «фахівець соціальної роботи» як ключових категорій сучасної освітньої парадигми фахової передвищої освіти. Розкрито методологічний потенціал цих понять у контексті оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх соціальних працівників. Обґрунтовано доцільність інтеграції компетентнісного підходу, партисипативної методології та ідеї суб’єктності фахівця в єдину концептуальну конструкцію, що може стати основою освітньої моделі, орієнтованої на формування автономного, етично відповідального, соціально активного фахівця.

Визначено змістовні характеристики кожного з трьох центральних понять, проаналізовано їх взаємозв’язки, а також окреслено практичні орієнтири для впровадження моделі у освітній процес закладів фахової передвищої освіти. Результати дослідження мають значення як для подальших теоретичних розробок у галузі соціальної роботи, так і для практики організації освітньої взаємодії.

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОГО ЗАХИСТУ ОСОБИСТОСТІ

Олег Тарасюк — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті з’ясовано сутність соціально-правового захисту особистості як напряму професійної діяльності соціальних працівників.

Аналіз визначень поняття «соціально-правовий захист» засвідчив, що його трактують, насамперед, як політику і цілеспрямовані дії, а також кошти держави і суспільства, що забезпечують індивіду, соціальній групі, в цілому населенню комплексне, різнобічне вирішення різних проблем, обумовлених соціальними ризиками, які можуть призвести або вже призвели до повної або часткової втрати зазначеними суб’єктами можливостей реалізації прав, свобод і законних інтересів, економічної самостійності і соціального благополуччя, а також їх оптимального розвитку, відновлення або набуття.

КОМУНІКАТИВНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Костянтин Штомпель — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті розкрито особливості комунікативної компетентності соціального працівника та її значення для його професійній діяльності.

Автором здійснено аналіз наукових, навчально-методичних джерел з метою виокремлення основних підходів до визначення поняття «комунікативна компетентність»; проведено аналіз компетентностей майбутнього соціального працівника, що підтверджує актуальність термінологічного та теоретико-практичного підходу до комунікативної компетентності як важливої навички в сучасному суспільстві, яка сприяє налагодженню результативних соціальних і професійних зв’язків, підтримці взаєморозуміння, зменшенню конфліктів і досягненню визначених цілей.

ОСОБЛИВОСТІ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Андрій Войтенко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті охарактеризовано особливості фізкультурно-оздоровчої діяльності як важливого професійного завдання учителя фізичної культури в умовах закладу освіти.

За результатами теоретичного аналізу наукових праць з’ясовано, що дослідники пропонують різні підходи до визначення сутності поняття «фізкультурно-оздоровча діяльність».

З’ясовано, що фізкультурно-оздоровча діяльність передбачена у меті освітньої галузі «Фізична культура», що підтверджено змістом основних документів у галузі освіти; фізкультурно-оздоровча діяльність як запорука здоров’я школярів та збереження його в умовах невизначеності сьогодення є питанням, що потребує негайного вирішення; рухова активність як основа фізкультурно-оздоровчої діяльності є основним компонентом, який визначає наповнення освітньої галузі «Фізична культура».

СТУДЕНТОЦЕНТРОВАНЕ НАВЧАННЯ В ПІДГОТОВЦІ ВИКЛАДАЧІВ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ В УМОВАХ ЦИФРОВІЗАЦІЇ: МІЖ УКРАЇНСЬКИМИ ТРАДИЦІЯМИ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМИ СТАНДАРТАМИ

Олена Габелко, Тетяна Окольнича — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано результати досліджень серед викладачів щодо рівня використання інтерактивних ресурсів у навчальному процесі та окреслено перспективи розвитку студентоцентризму в Україні. Актуальність теми зумовлена викликами воєнного стану та впровадженням європейських стандартів освіти. Зростання цифровізації та поширення інтернет-технологій сприяють активнішому впровадженню електронних ресурсів у навчання. Розглянуто практичні аспекти поєднання студентоорієнтованого підходу з цифровими інструментами для забезпечення доступності освіти.

ПЕДАГОГІЧНЕ КРАЄЗНАВСТВО ЯК МІЖДИСЦИПЛІНАРНЕ НАУКОВЕ ЗНАННЯ, ФЕНОМЕН ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, НАУКИ

Наталія Коляда — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті презентовано результати дослідження Науково-дослідного центру педагогічного краєзнавства подвійного підпорядкування НАПН України та МОН України з метою узагальнення перспектив розвитку педагогічного краєзнавства як міждисциплінарного наукового знання та багатовимірного феномену освіти, культури, науки.

Перспективи подальших наукових досліджень полягають у підсиленні міждисциплінарного вивчення проблем педагогічного краєзнавства (зокрема, засобами студентської дослідно-пошукової роботи) задля збагачення та розширення сучасного наукового знання про регіонально-краєзнавчий аспект розвитку освіти і педагогічної думки в Україні.

ГЕНДЕРНО СПРАВЕДЛИВЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Оксана Кравченко, Алла Войтовська — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Схарактеризовано теоретичні аспекти проблеми гендерної соціалізації студентської молоді з особливими освітніми потребами в умовах ЗВО. Розкрито сутність та особливості процесу гендерної соціалізації студентської молоді з особливими освітніми потребами в умовах ЗВО. Обґрунтувано соціально-педагогічні умови гендерної соціалізації студентської молоді з особливими освітніми потребами в умовах ЗВО. Визначено гендерне паспортування як метод соціальної діагностики. Теоретично обґрунтовано особливості формування гендерної компетентності майбутніх соціальних працівників у процесі професійної підготовки.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ПЕДАГОГІВ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОФЕСІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Марина Наровлянська — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Статтю присвячено проблемі формування готовності педагогів до використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у професійній діяльності. Представлено структуру готовності та обґрунтовано її компоненти, визначено критерії й показники сформованості, охарактеризовано етапи становлення в контексті безперервного професійного розвитку. Застосовано методи аналізу, узагальнення, моделювання. Визначено три компоненти готовності (психологічна та методична готовність й інформаційна компетентність), які мають стати основою для створення цілісної моделі.

ТВОРЧА ІНІЦІАТИВА КЕРІВНИКА ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ТА РОЗВИТОК ЙОГО СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ ЗРІЛОСТІ

Каріна Почка — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Учені розглядають творчість як властивість особистості, але не як певний набір її рис, а як прояв людини власної індивідуальності. Тому творчий процес є проявом цієї індивідуальності. Творчість виражається у взаємодії між людьми і завжди спрямована до іншої людини. Творчість – це показ її індивідуальності іншому.

Розвиток індивідуально-творчих професійних здібностей особистості керівника передбачає не тільки запам’ятовування і механічне відтворення інформації, але й творче переосмислення, пошук нових значень, створення креативних інтерпретацій, формування власного ставлення до інформації, розуміння значення та ефективності певних шаблонів, теорій та методичних порад.

Виховання творчої ініціативи і самостійності в управлінській роботі – це створення нового. Творча здібність керівника закладу освіти – пошук власних шляхів у тій або іншій галузі.

НАУКОВІ КОНКУРСИ ТА ОЦІНЮВАННЯ РОЗВИТКУ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СТУДЕНТІВ

чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Сучасна інформаційна цивілізація має значну потребу у створенні достатнього рівня суспільної свідомості, моральної, культурної та інтелектуальної позиції, що визначають характер суспільного розвитку. Невід'ємною частиною сучасного освітнього процесу та формування всебічно розвиненої, ініціативної особистості є наукові ярмарки, олімпіади та інші інтелектуальні змагання студентів. Метою дослідження був аналіз важливості цієї форми навчання, включаючи розробку простого методу визначення загальної оцінки окремого учасника та навчального закладу в рейтингу, який базувався на результатах олімпіад, змагань, що проводилися з різних дисциплін серед студентів усіх рівнів освіти. Для досягнення цих цілей було використано комплекс теоретичних методів, таких як аналіз, систематизація та узагальнення наукової літератури, що обговорює вплив наукових змагань на формування особистості. У статті розглянуто деякі з найбільш значущих міжнародних наукових змагань, доступних для студентів усіх рівнів та країн, включаючи українських студентів. Автори розробили простий числовий метод, який дозволяє визначити загальний бал учасника, навчального закладу в рейтинговому ряду, отриманий за результатами інтелектуальних змагань серед студентів після завершення олімпіади. Для розробки методу оцінювання результатів наукових конкурсів було використано математичне моделювання зі штучно створеними даними. Застосування запропонованого методу дозволить учасникам наукових конкурсів отримати об'єктивну оцінку своєї діяльності, а їхні наукові керівники та наставники зможуть кількісно оцінити свої зусилля щодо розвитку освітніх заходів, сприяти креативності та конкурентоспроможності студентів у власних навчальних закладах порівняно з іншими. Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі всіх рівнів освіти, школах, коледжах чи університетах, наукових об'єднаннях, що практикують організацію наукових конкурсів чи турнірів.

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ЯК ВИКЛИК ТА РЕСУРС ДЛЯ ОСВІТИ У СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ: ОГЛЯД МІЖНАРОДНОГО ДОСВІДУ

Тетяна Семигіна, Олена Карагодіна — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Метою дослідження є вивчення, на основі аналізу літератури та документів, практик інтеграції штучного інтелекту (ШІ) у вищу освіту, зокрема в контексті підготовки фахівців із соціальної роботи. У фокусі – критичний аналіз інституційних підходів до регулювання ШІ в освітньому процесі, узагальнення прикладів його застосування, а також визначення пов’язаних із цим можливостей, ризиків та викликів.

Виявлено, що ШІ може виконувати як допоміжну, так і радикально трансформувальну функцію в освітньому процесі. Генеративні мовні моделі (наприклад, ChatGPT) сприяють розвитку критичного мислення, етичних рефлексій та письмових навичок; ШІ-тьютори забезпечують персоналізоване навчання; аналітичні панелі допомагають у моніторингу прогресу студентів. Імерсивні симуляції моделюють складні соціальні ситуації для безпечного опрацювання навичок.

Аналіз міжнародного досвіду засвідчує наявність багаторівневої системи регулювання ШІ: від глобальних етичних рамок до обов’язкових нормативних актів. Водночас університети впроваджують локальні політики, адаптуючи принципи академічної доброчесності та якості до нових реалій. На основі аналізу сформульовано рекомендації для українських закладів вищої освіти щодо інтеграції ШІ в підготовку соціальних працівників.

ТВОРЧИЙ СПАДОК УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕКЛАДАЧА, ПЕДАГОГА ТА АДВОКАТА ОЛЕКСАНДРА КОНИСЬКОГО

Тетяна Кочубей, Христина Середа — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто життєвий і творчий шлях українського перекладача, педагога та адвоката Олександра Кониського. Охарактеризовано його літературну, громадську, освітню, видавничу й правничу діяльність. Визначено внесок у розвиток освіти, зокрема створення підручника «Граматика» та «Українських правописів» (1862). Наголошено на його ролі в національному русі, організації Полтавської громади й Братства тарасівців. Відзначено, що його твір «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний») став духовним гімном України.

ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ПІДРУЧНИКОТВОРЕННЯ З ФІЗИКИ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Василь Левчук, Григорій Пустовіт — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті проаналізовано тенденції розвитку підручникотворення з фізики в Україні в контексті трансформації освітніх парадигм та модернізації національної системи освіти. Обґрунтовано, що підручник з фізики є культурно-освітнім феноменом і дидактичним відображенням еволюції методики навчання.

Застосування низки підходів (культурологічного, системного, парадигмального) дало змогу розкрити закономірності його розвитку: модернізація підручників детермінована переходом від знаннєво-репродуктивної до діяльнісно-компетентнісної моделі навчання, що відповідає Концепції Нової української школи

ВНЕСОК ІВАНА ТА МАРІЇ ЛУЧИЦЬКИХ У РОЗВИТОК ЖІНОЧОЇ ОСВІТИ В ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Ольга Матрос — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті висвітлюються ініціативи подружжя Лучицьких щодо заснування та підтримки навчальних закладів для дівчат, їхня участь у педагогічних дискусіях того часу та вплив на формування прогресивних поглядів щодо ролі жінки в суспільстві. Особлива увага приділяється освітнім проєктам, де Марія Лучицька відігравала ключову роль, демонструючи власні лідерські якості та глибоке розуміння потреб жіночої освіти. На основі аналізу джерел, стаття розкриває в контексті історичних подій важкий розвиток жіночої освіти в Україні та просвітницьку діяльність Івана та Марії Лучицьких, показуючи, як їхні зусилля сприяли подоланню консервативних уявлень та заклали основи для подальшого розвитку жіночої освіти в Україні.

ПИТАННЯ ТЕОРІЇ І ПРАКТИКИ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ В НАУКОВОМУ ДОРОБКУ ЄВГЕНА ІВАНОВИЧА ПЕТУХОВА (1925-1989)

Валентина Федяєва — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті вперше на основі вивчення життя, діяльності та науково-педагогічної спадщини Євгена Івановича Петухова (1925–1989) доведено, що він є фундатором соціальної педагогіки на Херсонщині та в Україні 60–80-х рр. ХХ ст. Аналіз його праць і спогади сучасників свідчать, що вчений присвятив життя навчанню й вихованню дітей, особливо «педагогічно занедбаних». У публікації розкрито його внесок у розвиток соціальної педагогіки, систему профілактики моральних відхилень у школярів, а також актуалізовано значення його ідей у сучасних умовах воєнного стану в Україні.

СОЦІАЛЬНИЙ СУПРОВІД ВРАЗЛИВИХ СІМЕЙ З ДІТЬМИ У СКЛАДНИХ ЖИТТЄВИХ ОБСТАВИНАХ

Аліна Дуля, Марина Лехолетова, Альона Нємцова — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Аналіз нормативних документів та сучасних досліджень показав, що соціальний супровід сімей з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах, є ключовою соціальною послугою з чітко визначеною процедурою відповідно до законодавства України. Окреслено основні етапи соціального супроводу та дієві методи роботи – кейс-менеджмент, консультування, представництво інтересів, медіацію, соціально-педагогічну підтримку. Ефективність супроводу забезпечується дотриманням комплексного, індивідуального, міжвідомчого підходів і принципу найкращих інтересів дитини, а також підвищенням професійної компетентності фахівців.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДІТЕЙ ТА МОЛОДІ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ ЗАСОБАМИ ІНКЛЮЗИВНОГО ТУРИЗМУ

Оксана Кравченко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Визначено, що соціально-психологічна реабілітація дітей та молоді з ООП – це комплексна, багаторівнева і динамічна система заходів, спрямованих на відновлення, розвиток та утвердження соціального статусу особистості, її психологічних функцій, якостей, властивостей; захист психічного здоров’я та соціального благополуччя; соціальне залучення до повноцінної життєдіяльності та дієздатності, включення в соціальні відносини на основі усунення обмежень життєдіяльності та створення доступного середовища. Особливістю інклюзивного туризму є його здатність інтегрувати такі види соціально-психологічної реабілітації: елементарну, побутову, соціально-педагогічну, освітню, сімейну, рекреаційну, психологічну.

ПРОБЛЕМИ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ СІМ'ЯМ, ЩО ВИХОВУЮТЬ ДИТИНУ, ЯКА ЖИВЕ З ВІЛ: ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ЯКІСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Вадим Лютий, Світлана Сапіга — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті представлено результати емпіричного дослідження проблем функціонування системи надання соціальних послуг сім'ям, які виховують дітей, що живуть з ВІЛ. Дослідження проведено у 2024 році із залученням 12 сімей (глибинні інтерв'ю з батьками/опікунами), медичних працівників (експертні інтерв'ю) та соціальних працівників (фокус-група). Виявлено системні проблеми міждисциплінарної взаємодії, зокрема: відсутність або недостатню кількість психологів та соціальних працівників у медичних установах; неефективне проведення дотестового інформування та післятестового консультування; паузу у соціальному супроводі після встановлення ВІЛ-статусу дитини; бар'єри системної взаємодії зі службами захисту прав дітей через заборону розголошення ВІЛ-статусу. Проаналізовано відсутність спеціалізованих соціальних послуг для сімей з ВІЛ-позитивними дітьми та обмеження застосування правових механізмів реагування на випадки відмови від антиретровірусної терапії. Обґрунтовано необхідність впровадження комплексної спеціалізованої соціальної послуги соціального супроводу сім'ї, що виховує дитину, яка живе з ВІЛ. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення правових механізмів взаємодії медичних установ і соціальних служб з питань реагування на складні життєві обставини сімей, в складі яких є ВІЛ-позитивна дитина.

МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПІДТРИМКИ ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ВЕТЕРАНІВ ТА РОЗВИТКУ ВЕТЕРАНСЬКОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА

Наталія Тілікіна — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У статті розглянуто міжнародний досвід підтримки ветеранського бізнесу та працевлаштування мобілізованих військовослужбовців у цивільному житті, зокрема США, Канади та Великої Британії. У США діє багаторівнева система, що охоплює програми переходу до цивільної кар’єри (TAP), наставництво, пільгове кредитування, освітні ініціативи та квоти в держзакупівлях. У Канаді основну роль відіграє департамент Veterans Affairs Canada та програма «Операція “Підприємець”». У Великій Британії вагому частину роботи здійснюють громадські організації через кредити Start Up Loans, менторство та благодійні ініціативи. Підкреслюється, що успішна реінтеграція потребує комплексного підходу – фінансової, освітньої, психологічної підтримки та створення умов для розвитку ветеранського підприємництва.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБСЛУГОВУВАННЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ІНДУСТРІЇ ГОСТИННОСТІ НА ПРИКЛАДІ НІМЕЧЧИНІ

Ольга Штик — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Індустрія гостинності з урахуванням різноманітних потреб клієнтів з обмеженими можливостями є важливим аспектом інклюзивного туризму. Зростаючий попит на безбар’єрність у сфері го¬тельного обслуговування вимагає від готельних підприємств надання належних готельних послуг та створення спеціальних умов, що забезпечують комфорт та безпеку для людей з особливими потребами і відкриває нові можливості для їхньої участі у подорожах та відпочинку. Це включає в себе не лише фізичну доступність, а й урахування психологічних, соціальних та культурних аспектів обслуговування. У статті розглянуто соціально-психологічні особливості надання послуг особам з особливими потребами в індустрії гостинності, а також важливість адаптації інфраструктури готелю, обслуговуючого персоналу та послуг відповідно до потреб цієї категорії гостей.

ЗАХИСТ НА РІВНІ ГРОМАДИ ТА КОМПЛЕКСНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ЛЮДЕЙ З НАБУТОЮ ТРАВМОЮ: НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНИ

Катерина Ігнатенко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

У цій статті досліджуються стратегії комплексного підходу до реабілітації в рамках системи захисту на рівні громади в Україні під час війни, з особливою увагою до поточних викликів, повʼязаних з безпекою, захистом та зростанням кількості ветеранів та цивільних осіб з інвалідністю. Методологія дослідження включає якісний аналіз трьох case studies українських ветеранів з набутою травмою (N=3), а також вивчення передового досвіду (N=4), що застосовується чотирма постачальниками реабілітаційних послуг в Україні. Ці випадки були відібрані на основі загальнодоступних матеріалів, знайдених на платформах відкритого доступу як українською, так і англійською мовами. Дослідження розглядає ключові дослідницькі питання. У статті підкреслюється важливість інтеграції різних аспектів процесу реабілітації для покращення результатів та покращення якості життя людей з інвалідністю. У ній стверджується, що успіх реабілітаційних зусиль значною мірою залежить від ефективного управління та ролі соціальних працівників як координаторів міждисциплінарних команд.

ОСОБИСТІСТЬ ЯК ДЖЕРЕЛО ТЕОРІЇ (РЕЦЕНЗІЯ НА КНИЖКУ ТЕТЯНИ СЕМИГІНОЇ ТА ОЛЬГИ СТОЛЯРИК «НОВЕ ОБЛИЧЧЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ: СУЧАСНІ ТЕОРІЇ ТА ПІДХОДИ»)

Оксана Кравченко — чт, 27 лис 2025 00:00:00 +0200

Книжка Тетяни Семигіної та Ольги Столярик «Нове обличчя соціальної роботи: сучасні теорії та підходи» (2025) може слугувати сучасним путівником для студентів, викладачів та практиків соціальної роботи, які прагнуть глибше зрозуміти розвиток теоретичної бази професії. Авторки послідовно висвітлюють еволюцію соціальної роботи – від класичних витоків до інноваційних концепцій – через призму персоналій, методологічної гнучкості та рефлексивного підходу. Особливу увагу приділено персоніфікації теорій, сучасним концепціям (імпаурмент, резилієнтність, травмоінформована практика, феміністична та екосоціальна соціальна робота), а також методологічним акцентам, які забезпечують критичне мислення та адаптивність у практиці. Книга поєднує академічну глибину з чутливістю до людської історії, надаючи читачеві не лише теоретичні знання, а й емоційне та професійне натхнення.

ГЕНДЕРНИЙ ПІДХІД У ДОСЛІДЖЕННЯХ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ (РЕЦЕНЗІЯ НА КОЛЕКТИВНУ МОНОГРАФІЮ «ПЕРСОНАЛІЇ В ІСТОРІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ»)

Оксана Петренко — чт, 27 лис 2025 00:00:00 +0200

Колективна монографія «Персоналії в історії соціальної роботи» висвітлює еволюцію жіночої та чоловічої репрезентації в історії інституалізації соціальної роботи як професійного виду діяльності, а також вивчення та узагальнення досвіду видатних жінок і чоловіків, які зробили значний внесок у цій сфері, здійснюючи перші спроби теоретичних підходів до соціальної роботи та ініціюючи відповідні практики в Україні.

Колективна монографія буде корисною для здобувачів вищої освіти, викладачів, педагогічних працівників, соціальних педагогів, соціальних працівників, практичних психологів, громадських діячів.

РЕЦЕНЗІЯ НА КОЛЕКТИВНУ МОНОГРАФІЮ «МОЛОДІЖНА РОБОТА: ВІД ІСТОРІЇ ДО СУЧАСНОСТІ» (2024)

Наталія Сейко — чт, 30 жов 2025 00:00:00 +0200

Колективну монографію «Молодіжна робота: від історії до сучасності» (автори: Т. Кочубей, Н. Коляда, О. Кравченко, Г. Бондаренко, В. Ісаченко, Н. Левченко, Н. Поліщук) підготовлено відповідно до наукових тем кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи («Актуальні проблеми соціально-педагогічної теорії та практики (реєстраційний номер 0111U007547)»; «Актуальні проблеми історико-педагогічного знання (реєстраційний номер 0111U009198)» та відповідно до напрямів діяльності молодіжного центру «START» Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Науково-дослідного центру педагогічного краєзнавства подвійного підпорядкування Міністерства освіти і науки та Національній академії педагогічних наук України, Національно-патріотичного табору для студентської молоді «Дія».