Соціальна робота та соціальна освіта

РЕЦЕНЗІЯ на колективну монографію «Роль персоналії в історії професійної соціальної роботи» Колектив авторів: А. Войтовська, Л. Гасанова, І. Гончар, А. Каркач, В. Квашук, Н. Коляда, О. Кравченко, Н. Левченко, О. Матрос, Л. Моргай, Т. Семигіна, О. Столяр

Тетяна Кочубей — 2024-10-29

У колективній монографії висвітлено еволюцію жіночої та чоловічої репрезентації в історії
інституалізації соціальної роботи як професійного виду діяльності, а також вивчено та
узагальнено досвід видатних жінок і чоловіків, які зробили значний внесок у цій сфері,
здійснюючи перші спроби теоретичних підходів до соціальної роботи та ініціюючи відповідні
практики в Україні.

КРАЩА ПРАКТИКА УКРАЇНО-ЛИТОВСЬКИХ ОБМІНІВ Підбиття підсумків реалізації проєкту «Соціально-психологічна підтримка ментального здоров’я молоді в громадах Литви і України» у рамках здійснення обмінів молоддю України та Литви у 2024 році

Оксана Кравченко — 2024-10-29

Уманський державний педагогічний університету імені Павла Тичини став
переможцем конкурсу проєктів у межах здійснення обмінів молоддю України та Литви у
2024 році

ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЛІДЕРСТВА У МОЛОДІ ЗАСОБАМИ ВОЛОНТЕРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сергій Бенецький — 2024-10-29

У статті на основі аналізу теорії і практики охарактеризувати особливості формування
соціального лідерства у молоді засобами волонтерської діяльності.
Автором з’ясовано, що формування соціального лідера в молодіжному середовищі на
сучасному етапі розвитку суспільства, демократичної країни – надактуальне
міждисциплінарне завдання освіти, соціальної політики держави. Означені життєво
важливі аргументи зумовлюють потребу щодо пошуку та реалізації нових підходів до
виконання поставленого завдання, зокрема засобами волонтерської діяльності

ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗБАР’ЄРНОГО ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

Оксана Гнатюк — 2024-10-29

Дослідження зумовлене тенденцією збільшення в Україні людей з інвалідністю, зокрема,
дітей з особливими освітніми потребами. У статті аналізуються сучасні підходи до
розв’язання нагальних питань щодо інтеграції людей з інвалідністю у сучасне суспільство і,
як наслідок, безбар᾽єрної доступності до навчання дітям з особливими освітніми
потребами (ООП) для їх самореалізації. На сучасному етапі пріоритетного значення набуває
організація безбар’єрного освітнього середовища в закладах освіти, у якому всі діти
навчаються разом за загальноосвітніми навчальними програмами, з урахуванням до
потреб дитини з ООП.
Багато учнів з розладами аутистичного спектру (РАС) та затримкою психомовного
розладу (ЗПР) мають труднощі сприйняття письмової мови і не можуть осмислити весь
навчальний матеріал за один раз пояснення вчителя. Тому запропоновані у статті
методичні розробки, будуть корисними для педагогічних працівників (учителів, асистентів
вчителів. Психологів та інших) і допоможуть зробити простішим та послідовним складний
освітній процес зі змінами одного виду діяльності на інший, щоб не викликати
стурбованості учнів з ООП.
У статті представленні приклади адаптації навчального матеріалу у вигляді картинок,
малюнків, що складають послідовність їх освітньої діяльності. Такі матеріали можна
використовувати для учнів у яких виникають організаційні труднощі, які заважають
сприймати навчальний матеріал протягом всього уроку

ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ ПІДТРИМКИ СТУДЕНТІВ

Оксана Кравченко — 2024-10-29

У статті презентовано кращі зарубіжні практики підтримки студентів з інвалідністю на
шляху до здобуття вищої освіти, а також узагальнено умови імплементації такого досвіду
у ЗВО України з врахуванням національного контексту та освітніх традицій. Здійснено
аналіз українських нормативних документів: Порядок організації інклюзивного навчання у
закладах вищої освіти (2019 р.) визначає організаційні засади інклюзивного навчання у
закладах вищої освіти; План заходів на 2023–2024 роки з реалізації Національної стратегії
із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року (затв. Каб. Міністрів
України від 25 квіт. 2023 р. № 373-р.) передбачає пункт 109. Утворення в закладах вищої
освіти центрів підтримки студентів; Національна стратегія із створення безбар’єрного
простору в Україні на період до 2030 року (2021) визначає напрям «Освітня безбар’єрність»;
Національна стратегія розвитку інклюзивного навчання на період до 2029 року (2024).
Вивчено досвід діяльності структурних підрозділів ЗВО України, які здійснюють
організаційний супровід студентів з інвалідністю.
Узагальнено кращий зарубіжний досвід функціонування центрів підтримки студентів, на
основі чого визначено рекомендації: створення Центрів підтримки студентів; наявність
окремого напряму діяльності центру із соціальної підтримки та психологічного супроводу;
розробка платформ для неформальної освіти; функціонування служби менторства;
забезпечення доступності з дотримання універсального дизайну продуктів, пристроїв,
послуг і середовища для людей з інвалідністю; здійснення супроводу студентів з
інвалідністю відповідно до нозологій.
Поряд із орієнтацією на кращі зарубіжні практики виявлено, що у ЗВО України також
накопичений взірцевий досвід формування інклюзивного освітнього середовища: наявність
нормативної бази, створення відповідних структурних підрозділів, адаптація навчально-методичного забезпечення, архітектурна доступність тощо

УРЯДОВІ ІНІЦІАТИВИ СКАНДИНАВСЬКИХ КРАЇН ЩОДО СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МОЛОДІ ДО СІМЕЙНОГО ЖИТТЯ: ШВЕДСЬКИЙ ДОСВІД

Вікторія Полєхіна — 2024-10-29

У статті досліджено проблему соціально-економічної підготовки молоді до вступу у шлюб. Проаналізовано шляхи вирішення молодіжних соціально-економічних проблем у скандинавських країнах (на прикладі Швеції). Визначено провідні інструменти, що сприяють інтеграції шведської молоді на ринку праці. Констатовано, що шведський досвід можна віднести до кращих світових практик інтеграції молоді на ринку праці, вивчення яких допоможе різним країнам у пошуку шляхів розробки послідовних та узгоджених заходів із забезпечення зайнятості молодого покоління.

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЗАСОБАМИ МОЛОДІЖНОЇ РОБОТИ

Костянтин Штомпель — 2024-10-29

У статті на основі аналізу теорії і практики охарактеризувати особливості формування комунікативної компетентності у майбутніх соціальних працівників засобами молодіжної роботи.
Автором здійснено аналіз наукових, навчально-методичних джерел з метою виокремлення основних підходів до визначення поняття «комунікативна компетентність».
З’ясовано, що ефективним засобом формування комунікативної компетентності майбутніх фахівців є молодіжна робота як сфера професійної діяльності, що орієнтована на молодь та сприяє поліпшенню умов особистісного та соціального зростання молодих людей відповідно до їхніх потреб і можливостей, підтримуючи їхній духовний та фізичний розвиток.

СОЦІАЛЬНА ІНІЦІАТИВНІСТЬ МАЙБУТНЬОГО СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Марина Майданюк — 2024-10-29

Стаття присвячена одній з актуальних проблем формування у соціальних працівників соціальної ініціативності. У статті розкрито зміст понять «ініціативність», «соціальна ініціативність майбутнього соціального працівника». З’ясовано, що виявлення соціальної ініціативності визначається спрямованістю системи мотивів, цінностей фахівця соціальної роботи.

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ПІДГОТОВКИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ВОЛОНТЕРСЬКОЇ РОБОТИ

Марія Моторна — 2024-10-29

Стаття досліджує правове забезпечення та практичні аспекти підготовки соціальних працівників до волонтерства в сучасному суспільстві. Волонтерська діяльність є важливою частиною соціальної підтримки, особливо в кризові періоди. Підкреслюється значення волонтерства для підтримки вразливих груп населення та зміцнення соціальної єдності. Розглянуто нормативно-правову базу України, яка регулює волонтерство, і виділено ключові компетенції для соціальних працівників, зокрема комунікативні навички, лідерство, психоемоційна стійкість та етичні аспекти. Окреслено виклики, зокрема правове та фінансове забезпечення волонтерів.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ІНШОМОВНІЙ ПІДГОТОВЦІ ЗДОБУВАЧІВ ДРУГОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

Катерина Олександренко — 2024-10-29

У статті досліджується роль, яку відіграють інформаційно-телекомунікаційні технології у процесі іншомовної підготовки здобувачів другого рівня вищої освіти. Визначено термін «інформаційно-телекомунікаційні технології». Розглядаються основні напрямки інформатизації іншомовної підготовки здобувачів другого рівня вищої освіти. Визначено основне завдання навчання іноземних мов та розкрито роль інформаційно-телекомунікаційних технологій у його вирішенні. в умовах дистанційного навчання.

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ОСОБИСТОСТІ ЯК СКЛАДОВА ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Олег Тарасюк — 2024-10-29

У статті на основі аналізу теорії і практики охарактеризувати особливості підготовки майбутніх соціальних працівників до соціально-правового захисту особистості.
Автором з’ясовано, що в сучасних соціокультурних умовах набула актуальності підготовка майбутніх соціальних працівників, які володіють одним з найважливіших інструментів – соціальною та правовою освітою. З метою визначення ключових професійних компетентностей майбутніх соціальних працівників, що забезпечують їх готовність ефективно працювати в різноманітних умовах та вирішувати складні соціальні проблеми, сприяючи покращенню якості життя клієнтів та суспільства в цілому, нами було здійснено аналіз стандартів вищої освіти зі спеціальності 231 Соціальна робота за освітніми ступенями «бакалавр», «магістр», «доктор філософії». Мета – виокремлення загальних і спеціальних (фахових) компетентностей, що забезпечують готовність майбутніх соціальних працівників до соціально-правового захисту особистості.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА

Андрій Войтенко — 2024-10-29

У статті на основі аналізу теорії і практики охарактеризовано підготовку майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності як наукову проблему. Автором з’ясовано, що суперечності і науково-практичні завдання модернізації вищої освіти в Україні разом з актуальною проблематикою професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури в сучасній педагогічній теорії та освітній практиці дозволили визначити стан та перспективи досліджень науково-практичної проблеми. З-поміж перспективних напрямів подальших досліджень – впровадження системного і комплексного підходу до формування професійної готовності майбутніх учителів фізичної культури до організації фізкультурно-оздоровчої діяльності як пріоритетного напряму розвитку освіти, вищої школи, соціальної політики.

ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’ЯЗБЕРЕЖУВАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПОЗААУДИТОРНІЙ РОБОТІ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА

Наталія Поліщук — 2024-10-29

У статті розглядаються різні наукові підходи до проблеми формування
здоров’язбережувальної компетентності у майбутніх педагогів, що є актуальним
завданням сучасної педагогічної освіти. Вивчено й проаналізовано ключові аспекти,
пов’язані з інтеграцією здоров’язбережувальних технологій у процес підготовки майбутніх
фахівців у галузі освіти, а також ролі цієї компетентності у професійному зростанні
вчителів. Встановлено, що здоров’язбережувальна компетентність має значний вплив на
ефективність освітнього процесу та збереження здоров’я школярів, адже вона сприяє
розвитку як фізичного, так і психологічного благополуччя учнів.
У статті підкреслюється, що формування здоров’язбережувальної компетентності має
базуватися на комплексному підході, який включає не лише теоретичну підготовку, але й
активне впровадження інноваційних та інтерактивних методів навчання. Зокрема,
важливим є застосування технологій дистанційного навчання та елементів змішаного
навчання, що дозволяють майбутнім педагогам отримати практичні навички й водночас
забезпечують гнучкість у процесі засвоєння знань. Окремо звернуто увагу на роль
практичної діяльності та стажування в навчальних закладах, яка допомагає студентам
отримати досвід реального впровадження здоров’язбережувальних практик.
Проаналізовано також гендерні аспекти формування здоров’язбережувальної
компетентності, які враховують індивідуальні потреби різних категорій майбутніх
педагогів, зокрема гендерні відмінності у підходах до навчання та використання
здоров’язбережувальних технологій. Розглянуто необхідність персоналізованого підходу до
формування цієї компетентності з урахуванням індивідуальних особливостей студентів,
їхнього стану здоров’я та соціального контексту.

ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО СПОРТИВНО-РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Наталія Поліщук — 2024-10-29

Стаття присвячена комплексному аналізу проблем підготовки вчителів фізичної культури
до здійснення спортивно-реабілітаційної роботи в умовах сучасної України. Сучасний світ
постійно змінюється, а з ним і вимоги до професійної діяльності педагогів. Зокрема, вчителі
фізичної культури стикаються з новими викликами, серед яких є необхідність надання
реабілітаційних послуг дітям і молоді з обмеженими можливостями здоров’я, а також
тим, хто потребує фізичної реабілітації після травм, хвороб чи інших порушень. Особливо
актуальним це питання стає в умовах післявоєнної відбудови країни, коли зростає
кількість осіб, які потребують реабілітації через травми, отримані внаслідок воєнних дій.
У статті висвітлюються основні проблеми, з якими стикаються сучасні навчальні заклади
під час підготовки вчителів фізичної культури для реабілітаційної роботи. Серед ключових
проблем виділено недостатню кількість спеціалізованих курсів у навчальних програмах, які
б готували майбутніх педагогів до роботи з різними категоріями населення, що мають
особливі потреби у фізичному розвитку. Розглянуто проблему недостатньої
міждисциплінарної підготовки, що охоплює не лише фізичне виховання, але й знання в галузі
медицини, фізіології, анатомії та психології, необхідних для ефективної реабілітаційної
роботи.

«НАМ МАРАФОН ВЖЕ БІГТИ ТРЕБА»: АНАЛІЗ ДОСВІДУ ПРОВЕДЕННЯ ТРЕНІНГІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ ВІЙНИ

Ольга Байдарова — 2024-10-29

У статті представлено результати вивчення специфіки тренерського досвіду під час
проведення навчальних заходів міжнародної громадської організації «Міжнародний центр
розвитку і лідерства» (МЦРЛ) для соціальних працівників та волонтерів в умовах
повномасштабної війни. У межах феноменологічного підходу розкрито такі теми, як вплив
війни на психічний стан тренерів та учасників навчання; вплив стресових факторів та
постійного перебування в умовах небезпеки на навчальний процес; адаптація тренінгових
програм та поведінки тренерів до нових реалій. Запропоновано рекомендації для
вдосконалення тренінгових програм в умовах кризових ситуацій.

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У МІЖДИСЦИПЛІНАРНІЙ ВЗАЄМОДІЇ СПЕЦІАЛІСТІВ ПІД ЧАС СУПРОВОДУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Яна Загутіна-Візер — 2024-10-29

У статті проаналізовано досвід та визначено складові для ефективного використання
інформаційно-комунікаційних технологій у міждисциплінарній взаємодії спеціалістів
команди супроводу дитини з ООП. Висвітлено результати власного дослідження
використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій під час взаємодії фахівців
команд супроводу учнів з ООП та визначено напрямки подальших досліджень для
вдосконалення цієї взаємодії.

СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО ЯК СТРАТЕГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Ольга Паламарчук — 2024-10-29

У статті розглянуто значення соціального партнерства в сучасній соціальній роботі,
зокрема в контексті співпраці між органами місцевого самоврядування, місцевими
підприємствами та громадянами. Основана на теоретичних засадах соціальної
відповідальності та соціального діалогу, стаття досліджує, як ця взаємодія сприяє
реалізації стратегій сталого розвитку та самодостатності територіальних громад. Вона
підкреслює важливість активної участі громадян у процесах місцевого самоврядування,
зокрема через підтримку навчальних програм та центрів розвитку, що сприяють їхній
ініціативності та освітній підготовці. Стаття також аналізує існуючі моделі співпраці
між державним сектором та громадськими організаціями як ключові елементи у зміцненні
демократії та зменшенні відчуження в суспільстві. Дослідження висвітлює різноманітні моделі соціального партнерства між громадськими
організаціями та державною владою, які включають опозиційну позицію, модель доповнення та
модель реформування. Визначаються ключові проблеми управління соціально-правовими
відносинами в Україні, такі як відсутність меценатства, недостатність правових та
економічних умов для діяльності громадських організацій, а також низький рівень залучення
громадян до соціальної активності. Аналіз підкреслює важливість ролі громадських організацій
у визначенні соціальних проблем і зменшенні соціального напруження через залучення більшої
кількості людей до громадської діяльності.
Дослідження зосереджується розкритті впливу війни на громадські організації в Україні та їх
сприйняття в суспільстві. Після Революції Гідності співпраця між НУО і урядом значно
зміцнилася, що призвело до збільшення впливу громадянського суспільства на політичні
процеси. Досліджуються ініціативи таких організацій, як RISE Ukraine, RRR4U та Реанімаційний
Пакет Реформ, які спрямовані на відновлення країни та збільшення її стійкості через підтримку
громадських ініціатив та залучення до управління реформами.

НАПРЯМИ НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ РЕГІОНАЛЬНИХ ЦЕНТРІВ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ

Ірина Пєша — 2024-10-29

У статті розглянуто проблемні питання організації діяльності регіональних центрів
соціальних служб щодо навчально-методичного забезпечення соціальної роботи та надання
соціальних послуг. Представлено результати соціологічного дослідження функціональної
спроможності регіональних центрів соціальних служб щодо організації навчальнометодичної роботи, зокрема що стосується надання соціальних послуг, формування
спеціалізованих підрозділів, надання методичної допомоги, організації навчальних заходів,
визначення тематики навчання. За результатами аналізу нормативно-правових
документів визначено компоненти навчально-методичного забезпечення соціальної роботи
та систематизовано основні напрями навчально-методичної діяльності регіональних
центрів соціальних служб, відповідні завдання та форми їхньої практичної реалізації

ПРОФЕСІЙНА СТІЙКІСТЬ ВИКЛАДАЧІВ УКРАЇНСЬКИХ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ ПІД ЧАС ВІЙНИ: ШЛЯХИ ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ

Оксана Ташкінова — 2024-10-29

У статті досліджено вплив російсько-української війни на систему вищої освіти України та
викладачів, їхню здатність працювати в умовах стресу й невизначеності. Проаналізовано
психоемоційний стан викладачів та виклики освітнього процесу в умовах війни. Особлива
увага приділена розвитку професійної стійкості викладачів через програми підвищення
кваліфікації, що підтримують педагогічну майстерність і психоемоційну рівновагу.
Представлено авторську програму «Стійке викладання в умовах війни», результати якої
показали покращення здатності викладачів адаптувати навчання до нових умов,
підкреслюючи важливість психоемоційної підтримки під час війни.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА СФЕРУ ОСВІТИ УКРАЇНИ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНЕ СТАНОВИЩЕ СТУДЕНТІВ

Наталія Тілікіна — 2024-10-29

У статті проаналізовано вплив війни на систему освіти України та зміни у структурі студентства. Зазначено, що війна спричинила не лише руйнування закладів освіти, але й змусила значну кількість населення переселитися в інші регіони або за кордон. Аналіз демонструє зменшення кількості студентів у закладах професійно-технічної освіти та зростання у закладах вищої освіти, особливо за контрактною формою. Виявлено гендерні зміни у структурі студентства, зменшення частки жінок та збільшення чоловіків. Виявлено вплив війни на психологічний стан студентів, зростання негативних емоцій (агресія, ненависть тощо).

РОЗВИТОК ОСОБИСТОСТІ ШКОЛЯРА ЧЕРЕЗ ТРУДОВЕ ВИХОВАННЯ: ДОСВІД МИНУЛОГО

Галина Бондаренко — 2024-10-29

У статті представлено публікацію Л. Лісковської, в якій охарактеризовано приклади загальнотехнічної підготовки молодших школярів, яку здійснювали вихователі дитячих будинків Сумської області початку другої половини ХХ ст. Авторкою описано форми роботи вихователів в навчальних кімнатах з різним матеріалом, які сприяли набуттю практичних навичок та творчого мислення в школярів. Дано оцінку виробничим екскурсіям, як гарної практики закріплення теоретичних знань та складової системи трудового виховання.

ВПЛИВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ТА СПОРТУ НА ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В КІНЦІ ХІХ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТОЛІТЬ

Ольга Внукова — 2024-10-29

Стаття присвячена висвітленню ролі фізичної культури та спорту у формуванні української національної ідентичності у кінці ХІХ – першій половині ХХ століть. Основна увага приділена вивченню історичних умов, що визначали розвиток фізичної культури та спорту під впливом колоніальних політик та інтеграційних процесів. Проаналізовано становлення спортивних об’єднань та популяризацію фізичної активності серед широких верств населення.

ГУМАНІСТИЧНІ ІДЕЇ ЯНУША КОРЧАКА КРІЗЬ ПРИЗМУ КОМПАРАТИВІСТИКИ

Лариса Ткачук — 2024-10-29

У статті зроблено спробу подати в узагальненому вигляді характеристику здійснених за останні десятиліття компаративістських досліджень теорії і практики діяльності видатного польського ученого-педагога Януша Корчака. Зазначено, що вчені-дослідники акцентують на однаковості підходів і певному взаємовпливу у поглядах на різноманітні проблеми виховного процесу інших педагогів-гуманістів ХХ століття. Різнопланова творча спадщина видатного педагога знаходить подальший розвиток в європейських гуманістичних педагогічних теоріях, у сучасній педагогічній думці України, Польщі та інших країн.

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ДІТЕЙ-СИРІТ ТА ДІТЕЙ, ЯКІ ПОЗБАВЛЕНІ БАТЬКІВСЬКОГО ПІКЛУВАННЯ: ІСТОРИЧНИЙ ЕКСКУРС

Лілія Школяр — 2024-10-29

У статті аналізуються проблеми соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, від релігійних ініціатив до сучасних державних програм. Розглядаються міжнародні документи, такі як Декларація прав дитини та Конвенція ООН про права дитини, які вплинули на сучасні підходи. Окрема увага приділена розвитку системи соціального захисту в Україні та перспективам її подальшого розвитку.

SOCIAL MANAGEMENT: THEORETICAL ASPECT

Наталія Левченко — 2024-10-29

The article examines the theoretical foundations of social management, which is an important
component of managing social processes and systems in modern society. The history of the
development of social management as an educational discipline and practical activity is considered,
in particular, the contribution of foreign and Ukrainian scientists. Particular attention is paid to the
relationship between objects and subjects of social management, which determines the effectiveness
of management decisions and their impact on social systems.
The article also reveals the peculiarities of managing social systems at different levels – from local to
national, and emphasizes the importance of using an interdisciplinary approach in social
management. The main tasks of social management are considered, including the planning and
organization of social programs, monitoring and evaluation of their effectiveness, management of
social services and institutions, development of social entrepreneurship and involvement of the
public.
The article emphasizes that social management is aimed at improving the quality of life of the
population, ensuring social stability and developing social justice through effective management of
social processes. Prospects for further research in the field of social management are also outlined, in
particular, regarding the personnel potential of organizations in the social sphere and its role in the
development of the community

СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ

Ірина Албул — 2024-10-29

Стаття присвячена висвітленню особливостей соціально-педагогічної діяльності в умовах
російсько-української війни, зокрема встановлено низку основ: спеціалізація завдань
соціально-педагогічної діяльності з орієнтиром на визначення потреб дітей та батьків,
забезпечення соціально-педагогічного супроводу; адаптація професійних компетентностей
фахівців та їхніх професійних функцій з огляду на виклики ситуацій, зумовлених російською
агресією; підвищена увага до дітей підліткового віку, зважаючи на їхню вразливість;
особлива спрямованість супервізійних груп; тематичне просвітництво батьків та їх
консультування соціальними педагогами, зважаючи на посилення ролі батьківської
соціально-педагогічної підтримки своїх дітей та ін.

МАНІПУЛЯТИВНА ПОВЕДІНКА В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ ТА ПРОТИДІЯ ЇЙ

Ірина Вахоцька — 2024-10-29

Обговорюються узагальнені результати дослідження проблеми стійкості студентів і
педагогів до різного роду маніпулятивних впливів в освітньому середовищі. Представлено
емпіричні індикатори ступеня вираженості особливостей маніпулятивної поведінки
учасників освітнього процесу у закладі вищої освіти. Обговорюються виокремлені
домінантні маркери маніпулятивних проявів в освітніх середовищах. Обґрунтовується
підхід до розроблення власне психолого-освітньої протидії жорсткому маніпулятивному
впливу.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ

Інна Гончар — 2024-10-29

У статті здійснено аналіз чинного вітчизняного законодавства, що регламентує надання
соціальних та реабілітаційних послуг. Представлено аналіз Конституції України та Законів
України, розглянуто постанови Кабінету Міністрів України і державні стандарти з надання
послуги соціально-психологічної реабілітації різним групам клієнтів. Окремо висвітлено
нормативно-правове регулювання реабілітації дітей. Акцентується увага на важливості
правового забезпечення реабілітаційних послуг для ефективної соціальної інтеграції та
адаптації клієнтів.

ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ ПОХИЛОГО ВІКУ ЯК ОБ’ЄКТ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Олександр Дьомкін — 2024-10-29

Стаття присвячена теоретичним аспектам наукового дослідження дефініції «внутрішньо
переміщені особи похилого віку» як об’єкту соціальної роботи в умовах воєнного стану.
Здійснено науковий аналіз сутності понять «внутрішньо переміщені особи», «особи похилого
віку», «воєнний стан», представлені у нормативно-правових документах. Проаналізовано
основні підходи до трактування поняття, з’ясовано, що більшість вітчизняних дослідників
схильні розглядати його як форму вимушеної внутрішньої міграції (необхідного
(вимушеного) переміщення всередині держави, зміни місця постійного проживання).

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З МОЛОДИМИ СІМ’ЯМИ В ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИЦІ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Артур Єдгаров — 2024-10-29

У статті розглянуто сім’ю як соціальний феномен, що постійно еволюціонує та
видозмінюється. Обґрунтовано актуальність дослідження сучасної сім’ї з огляду на
трансформацію її форм, структури, умов функціонування під впливом сучасних суспільних
перетворень. Окреслено потребу в аналізі та уточненні термінів, пов’язаних з
дослідницькою сферою сім’ї. Охарактеризовано поняття «сім’я», «молода сім’я» як об’єкту
соціальної роботи для здійснення заходів соціальної підтримки і допомоги з боку суспільства
та держави й підвищення їх ефективності. При визначенні дефініції «молода сім’я»
враховано як загальну картину її функціонування, так і сучасні тенденції розвитку сім’ї,
використано інтегративний підхід.

СОЦІАЛЬНА СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ПРІОРІТЕТ У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ З ЖІНКАМИ

Тетяна Коляда — 2024-10-29

У статті розкрито важливість соціальної справедливості у соціальній роботі з жінками.
Автором узагальнено теоретичні аспекти соціальної справедливості як пріоритету
соціальної роботи з жінками. Визначено, що соціальна справедливість є глобальним
принципом та невід’ємною частиною соціальної роботи з жінками. Досліджено, що ґенеза
соціальної роботи з жінками має довгу історію просування принципів соціальної
справедливості та прав жінки. Уточнено поняття «фемінізм», «жіночий рух», «гендер»,
«соціальна справедливість», «соціальна несправедливість». Доведено, що соціальна
справедливість сприяє рівним економічним, освітнім і робочим можливостям і охоплюють
багато сфер соціального середовища жінки. Досліджено, що нерівності можуть виникати у
таких сферах: раса, стать, вік, сексуальна орієнтація, релігія, національність, освіта та
розумові чи фізичні здібності. Зазначено, що соціальна робота з жінками і соціальна
справедливість зосереджена на індивідуальних та соціальних змінах у глобальному
просторі.

ДОБРОЧИННІ СТРУКТУРИ ЯК ДОДАТКОВІ РЕСУРСИ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ

Наталія Ревнюк — 2024-10-29

У статті розглянуто теоретичні характеристики доброчинності як засобу соціальної
роботи. Проаналізовано зарубіжний досвід доброчинної роботи в соціумі. Визначено
підходи до створення доброчинних структур як додаткових ресурсів для соціальної
роботи.
З’ясовано, що сучасна доброчинність – це не лише добровільні безкорисливі пожертви від
фізичних та юридичних осіб у вигляді матеріальної, фінансової чи організаційної
допомоги, або об’єкт наукових досліджень. Це також ефективний інструмент для
досягнення компромісу між бізнесом і суспільством, соціальними групами та іншими