Соціальна робота та соціальна освіта

ІНТЕГРАЦІЯ ГРОМАДСЬКИХ ПРОГРАМ СОЦІАЛЬНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НАРКОЗАЛЕЖНИХ У СИСТЕМУ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ

Ганна Кравченко — 2026-03-27

Стаття присвячена дослідженню кризи системи реабілітації наркозалежних в Україні та
пошуку механізмів державного захисту ефективних громадських, зокрема християнських,
резидентних програм. Для вирішення поставленої мети авторами проаналізовано сучасну ситуацію з наркозалежністю та ефективність державних закладів; систематизовано практику силового тиску правоохоронних органів на альтернативні реабілітаційні центри. Розкрито результати експертного опитування, що фіксує глибоку незадоволеність фахівців (93 %) та їхній запит на інтеграцію через ліцензування та медичний супровід (97 %). Запропоновано модель взаємодії, засновану на концепції проміжного правового статусу резидентних соціальних центрів і механізмі державно-громадського партнерства.

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ДІТЕЙ З ПРИЙОМНИХ СІМЕЙ В ІНКЛЮЗИВНОМУ КОНТЕКСТІ: УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКО ЛИТОВСЬКИЙ ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ

Ірина Кущенко — 2026-03-27

У статті розглядаються особливості соціалізації дітей з прийомних сімей в Україні в
контексті інклюзивного підходу, з порівнянням досвіду України, Литви та Канади. Автори
аналізують правову та соціальну базу опікунства, що включає дослідження нормативно
правового регулювання, соціальних і психологічних аспектів підтримки дітей у процесі їх
адаптації до нового середовища. Увага зосереджена на програмах підтримки дітей, що
включають соціальне супроводження, психологічну допомогу, доступ до освіти та
культурних заходів, а також на викликах, з якими стикаються діти при інтеграції в
суспільство, порівняно з однолітками, і недостатньому рівні підготовки фахівців. На основі
порівняльного дослідження пропонуються рекомендації щодо оптимізації процесу соціалізації дітей, що включають застосування інклюзивних методик і зміцнення підтримки опікунів.

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

Тетяна Окольнича — 2026-03-27

У статті структурно охарактеризована методологія дослідження проблем інклюзивної
освіти, яка побудована на таких рівнях: 1) загально-філософському, який забезпечує
вивчення проблем інклюзивної освіти у просторі діалектичних законів та
закономірностей; 2) загально-науковому – аналіз досліджуваної проблеми забезпечують
системний, хронологічний, антропологічний, аксіологічний підходи; 3) конкретно-науковому, який передбачає вивчення проблем інклюзивної освіти з урахуванням порівняльного, історико-генетичного та персоніфікованого підходів, які сприяють відтворенню об’єктивної картини науково-педагогічного знання, дають можливість проникнення в сутність педагогічних феноменів, різноманітних їх аспектів. Характерним для спеціальної освіти є реалізація в дослідженнях принципу сутнісного аналізу та принципу синергетичності феноменів.

ХОРЕОТЕРАПЕВТИЧНІ ПРАКТИКИ У РОБОТІ З ВРАЗЛИВИМИ ГРУПАМИ НАСЕЛЕННЯ: СОЦІАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Тетяна Повалій — 2026-03-27

Стаття присвячена дослідженню особливостей застосування хореотерапевтичних
практик у роботі з вразливими групами населення як інструменту соціальної інтеграції та
психосоціальної підтримки. Метою дослідження було висвітлити підходи до організації й проведення хореотерапевтичних сесій. У статті розглянуто етапи організації хореотерапевтичних занять, узагальнено наукові підходи до формування програм
хореотерапевтичних сесій із врахуванням фізичних, психологічних, емоційних і соціальних потреб учасників, підкреслено значення адаптації занять до контексту вразливих груп.

ГЛИБИННЕ ІНТЕРВ’Ю В ДИЗАЙНІ ГЕНДЕРНО ОРІЄНТОВАНОЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ: МАТЕРИНСТВО ЯК СУБ’ЄКТНА КЛІЄНТСЬКА КАТЕГОРІЯ

Ольга Попадинець — 2026-03-27

У статті обґрунтовано роль глибинного інтерв’ю як інструменту в дизайні гендерно орієнтованої соціальної роботи з матерями як суб’єктною клієнтською категорією. Метою роботи є розкриття механізму трансформації «прожитого досвіду» (lived experience) матерів у стратегії інституційних змін. Використано якісну методологію та шкалу гендерної орієнтованості для аналізу системних бар’єрів, з якими стикаються жінки під час материнства. Результати доводять, що інтеграція клієнтських наративів у проєктування послуг дозволяє подолати ієрархічність, забезпечити суб’єктність жінок та конвертувати індивідуальні запити у доказову базу для структурних перетворень.

ПРОТИДІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ ТА ДОМАГАННЯМ (ДОСВІД РОБОТИ З ІНОЗЕМНИМИ СТУДЕНТАМИ У ТЕРНОПІЛЬСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ І. Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО)

Тарас П’ятковський — 2026-03-27

Тернопільський національний медичний університет імені І. Горбачевського прагне створювати та підтримувати освітнє, робоче та життєве середовище, вільне від дискримінації та домагань. На вимогу законодавства університет створив Комітет із запобігання та реагування на дискримінацію при ТНМУ та Комітет з розгляду справ про булінг. У статті висвітлено процес створення Центру запобігання дискримінації та домаганням та його роботу в Тернопільському національному медичному університеті імені І. Горбачевського та описано випадки зловживань з боку студентів-іноземців зі спробою використати Центр у власних цілях або помститися викладачам.

ІНСТИТУЦІЙНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ПРОФЕСІЙНОГО ВИГОРАННЯ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ КРИЗОВИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Іванна Размолодчикова — 2026-03-27

У статті розкрито особливості професійного вигорання соціальних працівників. Визначено, що їх діяльність здійснюється в умовах постійної емоційної напруги та стресу, професійного вигорання й обмеження ресурсів, оскільки вони працюють із вразливими верствами населення. Саме професійне вигорання є найбільш негативним явищем, що впливає не лише на ефективність здійснення своїх професійних навичок, а й на загальне самопочуття працівника соціальної сфери. Зважаючи на це, в статті обґрунтовано взаємозв’язок між організаційним середовищем та психоемоційним станом фахівців, окреслено напрямки профілактики професійного вигорання, в тому числі формування культури командної взаємодії, вдосконалення інституційної політики сфери соціальної роботи. У висновках наголошено на необхідності здійснення цілісного підходу до дослідження чинників які впливають на формування професійного вигорання та пошук ефективних механізмів його профілактики з метою збереження професійного здоров’я фахівців і, як наслідок, забезпечення якості надання соціальних послуг.

НАВЧАЛЬНІ ПОТРЕБИ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ/ЦЬ ДЛЯ РОБОТИ З ВИПАДКАМИ ДОМАШНЬОГО ТА/АБО ГЕНДЕРНО ЗУМОВЛЕНОГО НАСИЛЬСТВА НА РІВНІ ГРОМАДИ

Олена Савчук — 2026-03-27

Стаття присвячена аналізу професійних компетенцій, необхідних соціальним працівникам/ицям для роботи з випадками домашнього та/або гендерно зумовленого насильства (далі – ДГЗН) та визначення шляхів оптимізації процесу їх формування в українського контексті. Проведений аналіз відбувався в рамках емпіричного дослідження, одним із завдань якого було проаналізувати навчальні потреби соціальних працівників/ць, які здійснюють реагування на випадки ДГЗН на рівні територіальних громад. Аналіз потреб відбувався шляхом онлайн-опитування 52 фахівців/чинь центрів соціальних служб та інших профільних установ, які працюють з випадками ДГЗН з використанням шкал самооцінювання.

Була встановлена необхідність стратегічного планування навчальних програм з питань формування професійних компетенцій у соціальних працівників/ць для роботи з випадками ДГЗН у межах формальної освіти та в системі безперервного професійного розвитку.

РОЛЬ СОЦІАЛЬНОГО ПЕДАГОГА В КОРЕКЦІЇ ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ СТАРШИХ ПІДЛІТКІВ ІЗ ПОРУШЕННЯМИ ПСИХОФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ

Володимир Балтремус — 2026-03-27

У статті теоретично обґрунтовано напрями діяльності соціального педагога щодо
корекції девіантної поведінки старших підлітків із порушеннями психофізичного розвитку.
Визначено структуру девіацій, зумовлену поєднанням біологічних та соціальних чинників.
Методами аналізу, синтезу та моделювання розкрито зміст діагностичного та
корекційного блоків роботи. Встановлено, що найбільш ефективними є методики
соціального моделювання, арт-терапії та ранньої профорієнтації. Доведено роль фахівця як
кейс-менеджера в системі інклюзії та цифровізації.

СОЦІАЛЬНА РОБОТА В УМОВАХ ВІЙНИ: АКСІОЛОГІЧНИЙ ТА МЕДІАЛЬНИЙ ВИМІРИ

Дар'я Бибик — 2026-03-27

Стаття присвячена проблемі аксіологічного і медіального вимірів соціальної роботи під час
війни як науково-практичного знання, яке може бути використано у професійній підготовці
майбутніх соціальних працівників. Для досягнення окресленої мети проаналізовано
поняття соціальної роботи, її функції, завдання, ціннісні орієнтири та особливості в умовах
війни; поняття нових медіа, їхній вплив на діяльність соціальних працівників під час війни.
Звернення до аксіологічних та медіальних вимірів соціальної роботи є надзвичайно
актуальним, оскільки усвідомлення, вивчення та своєчасне впровадження у професійну
підготовку майбутніх соціальних працівників таких питань дозволяє поєднати наукові
підходи з практичними рішеннями підготовки майбутніх соціальних працівників та
забезпечити їхню подальшу ефективну діяльність щодо захисту прав та соціальної
підтримки окремих індивідів, родин, соціальних груп та суспільства загалом, зокрема в
умовах війни

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ: ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ

Ірина Герасимова — 2026-03-27

Стаття присвячена проблемам соціальної роботи в умовах невизначеності. Розглянуто
ситуації невизначеності в соціальній роботі. Підкреслено уявлення про невизначеність, як
невід’ємного елементу сучасної культури. Зазначено індивідуальні ознаки невизначеності в різних життєвих ситуаціях. Акцентовано увагу на існуванні глобальної невизначеності в
сучасному світі, яка супроводжується відсутністю відчуття стабільності та посилює внутрішню невизначеність особистості. Узагальнено джерела прояву невизначеності та її
особливості у соціальній роботі. Підкреслено подвійність впливу невизначеності на особистість. Зроблено висновок про необхідність підготовки соціальних працівників до професійної діяльності в умовах невизначеності.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ СІМЕЙ ВІЙСЬКОВИХ, ПОЛОНЕНИХ І ЗНИКЛИХ БЕЗВІСТИ

Веніамін Грабовий — 2026-03-27

У статті здійснено комплексний аналіз нормативно-правових засад забезпечення соціального обслуговування Захисників і Захисниць України та членів їхніх сімей в умовах воєнного стану. Під час дослідження чинного законодавства України було розкрито ієрархічну структуру нормативно-правових актів і системи надання соціальних послуг на
державному та місцевому рівнях. Проаналізовано повноваження ключових суб’єктів
соціального захисту, діяльність Національного інформаційного бюро та практики реалізації локальних програм соціальної підтримки на рівні територіальних громад.
Визначено основні проблеми правозастосування й обґрунтовано необхідність удосконалення механізмів соціальної підтримки.

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ДІАГНОСТИКИ В ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНИХ СЛУЖБ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ

Леся Коломієць — 2026-03-27

Стаття присвячена теоретичному аналізу особливостей соціальної діагностики у
діяльності фахівців соціальних служб у кризових ситуаціях. Для досягнення мети
проаналізовано поняття «криза» та «кризова ситуація»; окреслено сутність і функції
соціальної діагностики в соціальній роботі; висвітлено її роль у виявленні потреб, ресурсів і ризиків клієнтів, методи застосування та прогнозування розвитку кризових станів для забезпечення ефективного професійного реагування фахівців соціальних служб

КАНІСТЕРАПІЯ ЯК МЕТОД СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ТА МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ

Оксана Кравченко — 2026-03-27

У статті здійснено теоретичний аналіз каністерапії як методу соціально-психологічної та
медичної реабілітації військовослужбовців і ветеранів. Розкрито історичні передумови
становлення каністерапії, її сутність та місце в системі анімалотерапії як інноваційного напряму природотерапії. Узагальнено зарубіжний і вітчизняний науковий доробок щодо використання спеціально навчених собак у роботі з особами, які перебувають у складних життєвих обставинах, зокрема з посттравматичним стресовим розладом. Проаналізовано психофізіологічні, психотерапевтичні та реабілітаційні функції каністерапії, визначено основні механізми її позитивного впливу на психоемоційний стан, соціальне функціонування та якість життя ветеранів. Окрему увагу приділено характеристиці діяльності собак-помічників у контексті комплексної соціально-психологічної реабілітації, зокрема їх ролі у зменшенні симптоматики ПТСР, подоланні соціальної ізоляції, підвищенні рівня адаптації та формуванні відчуття безпеки. Висвітлено зарубіжний досвід застосування каністерапії, зокрема практики підготовки собак помічників у США та Ізраїлі, а також окреслено основні переваги й обмеження цієї реабілітаційної технології.

ІНТЕГРАЦІЯ МЕТОДІВ СОЦІАЛЬНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ ТА СОЦІАЛЬНОГО ПРОЄКТУВАННЯ У РОЗВИТКУ НОВИХ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

Оксана Лящ — 2026-03-27

У статті розкрито теоретичні засади соціального консультування як технології
виявлення потреб клієнтів та соціального проєктування як технології створення нових
соціальних послуг. Запропонована авторська модель інтеграції соціального консультування
та соціального проєктування відображає взаємозв’язок діагностики потреб, планування
інтервенцій, впровадження послуг і їх оцінювання.

ПРОФЕСІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА У СИСТЕМІ КОМПЛЕКСНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЙНОЇ ДОПОМОГИ

Лілія Моргай — 2026-03-27

У статті розглянуто особливості професійної діяльності соціального працівника у системі
комплексної реабілітаційної допомоги. Обґрунтовано актуальність дослідження в умовах розвитку системи соціальних послуг в Україні та зростання потреби у відновленні соціального функціонування різних категорій населення, зокрема осіб з інвалідністю, постраждалих від воєнних дій, ветеранів війни та осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. Проаналізовано сутність комплексної реабілітаційної допомоги як інтегрованої системи
медичних, психологічних, соціальних та педагогічних заходів, спрямованих на відновлення життєдіяльності особи та її інтеграцію у суспільство. Визначено основні напрями професійної діяльності соціального працівника у процесі реабілітації, серед яких соціальна діагностика, соціальний супровід, консультування, робота з сім’єю клієнта, координація міжвідомчої взаємодії та застосування сучасних методів соціальної роботи. Доведено, що ефективність реабілітаційної допомоги значною мірою залежить від міждисциплінарної співпраці фахівців та професійної компетентності соціального працівника.

СОЦІАЛЬНЕ ПІДПРИЄМНИЦТВО ЯК ІНСТРУМЕНТ СПРИЯННЯ СОЦІАЛЬНІЙ ІНТЕГРАЦІЇ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ

Ольга Паламарчук — 2026-03-27

У статті досліджується роль систематичності як ключового інструменту соціального
підприємництва в інтеграції внутрішньо переміщених осіб у приймаючі громади.
Обґрунтовано, що саме систематичність перетворює окремі соціально-підприємницькі
ініціативи на ефективну інституційну платформу для комплексної інтеграції. Доведено,
що успіх інтеграції залежить від синергетичного поєднання трьох взаємодоповнювальних
видів підтримки: емоційної (спрямованої на відновлення психологічної рівноваги та
формування почуття приналежності), інформаційної (що забезпечує орієнтацію в новому
соціальному середовищі та підвищення автономності) та практичної (спрямованої на
забезпечення ресурсів для економічної самостійності). Констатовано, що соціальне
підприємство виступає інтеграційним майданчиком, який одночасно поєднує ці виміри
підтримки в єдиному просторі. Запропонована модель сприяє переходу внутрішньо
переміщених осіб від стану вимушеної залежності до активної соціально-економічної
суб’єктності, що є основою для їх повноцінного включення в життя громади.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ АДАПТАЦІЇ ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ В УМОВАХ ВИМУШЕНОГО ПЕРЕМІЩЕННЯ

Юлія Підвальна — 2026-03-27

У статті розкрито особливості соціально-психологічної адаптації людей похилого віку в
умовах вимушеного переміщення. Проаналізовано вплив воєнних подій на психоемоційний
стан, систему соціальних зв’язків та життєві стратегії старших осіб. Окреслено основні
труднощі інтеграції в нове середовище та визначено напрями соціально-психологічної
підтримки, спрямовані на збереження гідності, активності й психологічного благополуччя
внутрішньо переміщених осіб похилого віку.

ІННОВАЦІЙНІ СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ В ГУМАНІТАРНИХ ПРОГРАМАХ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ЇХ ВПЛИВ НА СТІЙКІСТЬ ГРОМАД

Ірина Савельчук — 2026-03-27

У статті здійснено теоретико-аналітичне обґрунтування інноваційних соціальних послуг,
що реалізуються в межах гуманітарних програм міжнародних організацій в Україні в
умовах тривалої війни. Розкрито трансформацію соціальної підтримки від традиційних
механізмів надання послуг до диференційованої моделі гуманітарного реагування,
орієнтованої на конкретні цільові категорії населення та актуальні умови їх
життєдіяльності. На основі аналізу сучасних наукових досліджень окреслено проблемне
поле інтеграції гуманітарних механізмів у національну систему соціальних послуг та
визначено наукову прогалину щодо системного осмислення їх структурно-функціональних характеристик. Проаналізовано діяльність ключових міжнародних організацій щодо впровадження грошових механізмів допомоги, гуманітарного кейс-менеджменту, мобільних форматів надання послуг, психосоціальної підтримки та житлових програм. Обґрунтовано, що інноваційні соціальні послуги впливають не лише на задоволення поточних потреб вразливих категорій населення, а й сприяють стабілізації соціально-економічної ситуації в громадах, зміцненню міжсекторальної взаємодії, збереженню соціальних зв’язків і формуванню соціальної, інституційної та адаптивної спроможності територіальних громад у процесі воєнного та повоєнного відновлення України.

СИСТЕМНІ ВИКЛИКИ МЕНЕДЖМЕНТУ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ В УКРАЇНІ

Ірина Саранча — 2026-03-27

У статті здійснено комплексний аналіз основних викликів менеджменту соціальної роботи в Україні в умовах зростання соціальної складності та трансформації системи соціальних послуг. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю підвищення ефективності управління соціальною роботою як професійною діяльністю, що безпосередньо впливає на якість соціальних послуг, результативність соціальних втручань і стійкість соціальних служб. Методологічну основу дослідження становлять системний і структурно функціональний підходи, а також логічний аналіз і узагальнення наукових джерел і практик функціонування соціальних служб. Доведено їх взаємопов’язаний характер, що проявляється у кадровій, організаційно-процесуальній площинах та площині управління якістю і результативністю соціальних послуг. Встановлено, що кадрові виклики зумовлені надмірним професійним навантаженням соціальних працівників, поширенням професійного вигорання та недостатнім розвитком систем управління професійними компетентностями.

ЦИФРОВІ ТА ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У СИСТЕМІ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Максим Скочко — 2026-03-27

У статті здійснено комплексний аналіз ролі цифрових та інформаційних технологій у
системі соціального захисту населення в умовах трансформації сучасного суспільства.
Обґрунтовано, що цифровізація соціальної сфери є стратегічним напрямом модернізації
державної соціальної політики, який спрямований на підвищення ефективності, прозорості та доступності соціальних послуг. Розкрито сутність цифрової трансформації соціального захисту, окреслено основні напрями впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у діяльність соціальних служб та установ. Проаналізовано наукові підходи до визначення можливостей і ризиків інтеграції цифрових рішень у практику соціальної роботи, зокрема в умовах воєнного стану та зростання кількості вразливих груп населення. Визначено, що застосування електронних сервісів, державних інформаційних систем, онлайн-платформ і мобільних застосунків сприяє оптимізації адміністративних процедур, скороченню часу обробки звернень, підвищенню адресності соціальної допомоги та забезпеченню безперервності надання послуг. Окрему увагу приділено питанням цифрової компетентності фахівців соціальної сфери, необхідності оновлення освітніх програм та впровадженню інноваційних методів підготовки соціальних працівників.

ПРОЦЕС СОЦІАЛЬНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ В ІНТЕГРАТИВНИХ ГОТЕЛЯХ НІМЕЧЧИНИ

Ольга Штик — 2026-03-27

У статті проаналізовано процес соціальної інтеграції осіб з особливими потребами в
інтегративних готелях Німеччини, де через створення безбар’єрного середовища та
адаптації соціальної інфраструктури особи з обмеженими можливостями залучаються до
працевлаштування. Окрему увагу приділено вивченню позитивного досвіду роботи
інтегративних готелів у Німеччині на прикладі готельної мережі «Embrace Hotels».
Розкрито особливості поняття «соціальна інтеграція осіб з особливими потребами», що є
складним та багатокомпонентним процесом, спрямованим на нормативно-соціальне
включення індивіда у всі життєві сфери суспільства. Автором висвітлено основні етапи
процесу соціальної інтеграції осіб з особливими потребами в інтегративних готелях
Німеччини, а саме: оцінка функціональних можливостей особи, підбір відповідних посад у готелі, професійне навчання та стажування осіб з особливими потребами.

ПЕДАГОГІКА ПАРТНЕРСТВА ЯК ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА УМОВА ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

Лейла Гасанова — 2026-03-27

Теоретичне узагальнення наукових досліджень дозволило визначити сутність і структурно-функціональний потенціал педагогіки партнерства як організаційно-педагогічної умови формування соціально-емоційних навичок учнівської молоді. Зокрема окреслено ключові компоненти партнерської взаємодії – аксіологічний, комунікативний, діяльнісний та рефлексивний – та їхній вплив на розвиток емпатії, саморегуляції, соціальної обізнаності, конструктивної взаємодії й відповідального прийняття рішень. Перспективи подальших досліджень пов’язані з удосконаленням механізмів реалізації принципів партнерства в різних освітніх контекстах, а також із поглибленням інтеграції родини в освітній процес.

МОЛОДІЖНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ ЯК ЗАВДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ У СФЕРІ ЗАЙНЯТОСТІ

Наталія Коляда — 2026-03-27

У статті розкрито особливості молодіжного консультування як завдання соціальної роботи у сфері зайнятості молоді як соціально-демографічної групи населення та носія інтелектуального потенціалу країни.

Узагальнено, що молодіжне консультування є важливим завданням соціальної роботи у сфері зайнятості молоді як соціально-демографічної групи населення та носія інтелектуального потенціалу країни, єдиного джерела поповнення трудових ресурсів. Подальшого вивчення потребує обґрунтування та реалізація ефективних форм активної політики зайнятості населення, з-поміж яких – надання консультаційних послуг у процесі пошуку прийнятної роботи, сприяння у працевлаштуванні молодих громадян, залучення молоді до громадських робіт, освоєння нею знань з техніки пошуку роботи.

МІЖ АЛГОРИТМОМ І ЛЮДСЬКИМ ДОСВІДОМ (РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ ТЕТЯНИ СЕМИГІНОЇ «ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА ТА ЗБРОЙНИЙ КОНФЛІКТ: МАШИННО-ЗГЕНЕРОВАНИЙ ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ»)

Олена Коваленко — 2026-03-27

У рецензії розглядається книга Тетяни Семигіної «Психосоціальна підтримка та збройний конфлікт: машинно-згенерований огляд наукової літератури», що поєднує системний аналіз сучасних досліджень психосоціальних інтервенцій із використанням алгоритмізованого підходу. Особлива увага приділяється моделі MHPSS, практичній релевантності висновків для соціальної роботи в умовах війни та рефлексії авторки щодо методології машинно-згенерованого огляду. Рецензія підкреслює значення книги для науковців і практиків, що працюють у сфері соціальної роботи, психосоціальної підтримки та гуманітарних інтервенцій.

РЕЦЕНЗІЯ НА КОЛЕКТИВНУ МОНОГРАФІЮ «КАНІСТЕРАПІЯ ЯК СУЧАСНИЙ НАПРЯМ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ВРАЗЛИВИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН: ЗАРУБІЖНИЙ ТА УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІДИ»

Наталія Фалько — 2026-03-27

Колективна монографія присвячена дослідженню каністерапії як сучасного напряму соціально-психологічної реабілітації вразливих категорій населення. У праці розкрито теоретичні засади, міжнародний і вітчизняний досвід застосування методу, а також обґрунтовано його ефективність у роботі з різними цільовими групами. Видання має міждисциплінарний характер, поєднує науковий аналіз із практичними результатами та окреслює перспективи інтеграції каністерапії у систему соціальних послуг України.

ЛІДЕРСТВО У СОЦІАЛЬНІЙ РОБОТІ: ЗНАЧЕННЯ ТА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ

Ірина Албул — 2026-03-27

У статті доведено, що питання ефективної організації професійного надання соціальних послуг актуалізує проблему лідерства у соціальній роботі, що у свою чергу вимагає належної уваги щодо формування лідерських якостей у реалізації освітніх програм підготовки фахівців соціальної роботи. Констатовано орієнтир освітніх програм зі спеціальності І 10 «Соціальна робота та консультування» на підготовку фахівця, готового до проявів лідерства на різних рівнях, задекларовано формування необхідних лідерських компетенцій та досягнення відповідних результатів навчання. Встановлено узгодженість освітніх програм і стратегічних документів національного та локального рівня щодо значення та можливостей розвитку лідерського потенціалу у майбутніх фахівців соціальної сфери.

ТРЕНІНГ ЯК ІНТЕРАКТИВНА ФОРМА РОБОТИ У ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

Наталія Гевчук — 2026-03-27

У статті представлено аналіз різних підходів до визначення поняття «тренінг» та використання його у професійній підготовці фахівців соціальної сфери. Подано аналіз 3 тренінгових програм: тренінг формування вербальних навичок фахівця соціальної сфери, тренінг розвитку резильєнтності фахівця соціальної сфери, тренінг соціального лідерства соціального працівника, які забезпечують реалізацію освітнього компоненту Тренінгові студії за освітньо-професійною програмою «Соціальна робота та соціально-психологічне консультування», зі спеціальності І10 Соціальна робота та консультування галузі знань І Охорона здоров’я та соціальне забезпечення у Кам’янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка. Охарактеризовано зміст кожної тренінгової програми, як інтерактивної форми роботи зі студентами.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦВНИКІВ ДО ПРОЕКТНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Андрій Дзиговський — 2026-03-27

У статті розглянуто навчально-методичне забезпечення підготовки майбутніх соціальних працівників до проєктної діяльності як важливу педагогічну умову формування їхньої професійної готовності. Обґрунтовано значення проєктної діяльності у структурі професійної підготовки здобувачів вищої освіти за спеціальністю «І10 Соціальна робота та консультування». Проаналізовано освітні компоненти навчального плану, що мають потенціал формування проєктної компетентності майбутніх соціальних працівників, та визначено їх роль у досягненні відповідних результатів навчання. З’ясовано, що ефективність підготовки здобувачів вищої освіти до проєктної діяльності забезпечується цілісною організацією освітнього процесу, спрямованого на формування мотиваційного, когнітивного та діяльнісного компонентів готовності. Акцентовано увагу на доцільності поєднання методичного й технологічного підходів у реалізації навчально-методичного забезпечення підготовки майбутніх соціальних працівників до проєктної діяльності.

КАДРОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА: АНАЛІЗ ОСВІТНЬО-КАРʼЄРНОЇ КОМПОНЕНТИ

Христина Столярук — 2026-03-27

Статтю присвячено аналізу освітньо-кар’єрної компоненти розвитку соціального підприємництва. Теоретично обґрунтовано значення спеціальної професійної підготовки для здійснення діяльності в рамках соціального підприємництва. Задля досягнення мети дослідження було проведено опитування здобувачів освітньо-професійної програми «Менеджмент соціальної сфери» Київського національного економічного університету імені В. Гетьмана на предмет оцінювання їхніх карʼєрних проблем та траєкторій. Результати опитування, а також проведений аналіз ринку праці з метою оцінювання попиту на фахівців з менеджменту в соціальній сфері, дали можливість підтвердити поставлену у статті гіпотезу щодо важливості отримання досвіду роботи в соціальній сфері для подальшої діяльності в галузі соціального підприємництва.

ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ СОЦІАЛЬНИХ ПРАЦІВНИКІВ ДО ПРОФІЛАКТИКИ СОЦІАЛЬНОГО СИРІТСТВА ЧЕРЕЗ ПІДТРИМКУ ВРАЗЛИВИХ СІМЕЙ

Наталія Левченко — 2026-03-27

У статті розглянута проблема підготовки майбутніх соціальних працівників до здійснення профілактики соціального сирітства через підтримку сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах. З’ясовано, що соціальне сирітство в сучасних умовах має комплексний характер і зумовлюється поєднанням соціально-економічних, психологічних та воєнних чинників, які посилюють ризики сімейної дезадаптації. Обґрунтовано доцільність зміщення акценту професійної підготовки з подолання наслідків сирітства на його попередження шляхом раннього виявлення факторів ризику, розвитку батьківського потенціалу та мобілізації ресурсів громади.

Проаналізовано практичний досвід діяльності благодійної організації «СОС Дитячі Містечка» як приклад комплексного підходу до підтримки дітей і сімей, що поєднує соціальний супровід, психосоціальну допомогу, розвиток сімейних форм виховання та підготовку молоді до самостійного життя.

У статті здійснено аналіз Стандарту вищої освіти першого (бакалаврського) рівня за спеціальністю 231 «Соціальна робота». З’ясовано, що зміст підготовки здобувачів спрямований на формування цілісної системи професійних компетентностей, необхідних для здійснення практичної діяльності у сфері соціальної підтримки різних категорій клієнтів, зокрема дітей і сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

КАНІСТЕРАПІЯ В СИСТЕМІ РАННЬОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ: ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ

Марія Синюшко — 2026-03-27

Метою роботи є аналіз міжнародного та українського досвіду підготовки фахівців до застосування каністерапії в роботі з дітьми раннього та дошкільного віку. Досліджено ключові компетентності, етичні та безпекові стандарти, моделі командної роботи «ромб» і «трикутник». Висвітлено проблеми формалізації професії каністерапевта в Україні та перспективи розвитку міждисциплінарної освіти. Результати свідчать про необхідність системного підходу до підготовки фахівців, адаптованого до українського контексту.

СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СОЦІАЛЬНОГО ПРАЦІВНИКА

Олег Тарасюк — 2026-03-27

У статті на основі теоретичного аналізу проблеми узагальнено зміст соціально-правового захисту як основи соціальної інклюзії та складової професійної діяльності соціального працівника.

Автором узагальнено перелік професійних завдань працівників, зайнятих у соціальній сфері (керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців і працівників установ та закладів сфери соціальних послуг, та ін.), що потребує ґрунтовної професійної підготовки фахівців у галузі соціальної роботи в системі формальної та неформальної освіти.

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В МУЗЕЙНІЙ ПЕДАГОГІЦІ: ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОЗИЦІЇ

Владислав Берковський — 2026-03-27

У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз трансформації музейної освіти в контексті переходу від концепції «протомузею» до «постмузею» (за підходами Зигмунт Бауман та Ейлін Хоопер-Грінхіл) та впровадження сучасних цифрових технологій у музейну практику. Обґрунтовано, що на початку ХХІ століття музеї зазнають суттєвих змін у розумінні своєї соціальної, освітньої та культурної ролі, що пов’язано з динамікою суспільних трансформацій, розвитком інформаційно-комунікаційних технологій та переорієнтацією на принципи навчання впродовж життя. Показано, що «постмузей» репрезентує нову модель інституції, яка виходить за межі збереження та демонстрації об’єктів спадщини й акцентує увагу на інтерпретації, комунікації, формуванні ідентичностей і соціальній відповідальності.

Проаналізовано зміни у трактуванні музейної педагогіки, зокрема співвідношення понять «музейна освіта» та «музейне навчання», а також окреслено провідні типи навчання – емпіричне та імпліцитне. Наголошено на необхідності переходу від когнітивно-репродуктивних моделей до інтерактивних, партисипативних і перформативних підходів, що забезпечують формування досвіду, рефлексії та самоідентичності відвідувача. Висвітлено вплив цифрових технологій на трансформацію музейного простору в напрямі персоналізації, інклюзивності, глобальної комунікації та створення інтерактивного освітнього середовища.

Узагальнено, що інформаційний перехід у музейній сфері має не лише технологічний, а й концептуальний характер, оскільки зумовлює переосмислення фундаментальних засад музейної діяльності та підготовки фахівців. Доведено, що інтеграція цифрових технологій у музейну педагогіку сприяє формуванню нових моделей взаємодії між музеєм, аудиторією та культурною спадщиною, посилюючи соціальну роль музеїв у сучасному суспільстві.

МІЖНАРОДНІ КЛАСИФІКАЦІЇ СОЦІАЛЬНО-ЕМОЦІЙНИХ НАВИЧОК В УМОВАХ НЕПЕРЕДБАЧУВАНИХ ОСВІТНІХ ВИКЛИКІВ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РЕФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ

Олександр Елькін — 2026-03-27

У статті актуалізовано питання розвитку соціально-емоційних навичок (СЕ-навичок) у сучасному освітньому процесі. Проведено порівняння кількох ключових міжнародних рамок СЕ-навичок, зокрема рамок соціально-емоційного та етичного навчання (СЕЕН), LifeComp, CASEL, OECD, компетентностей НУШ. Акцентовано на важливості інтеграції соціально-емоційного навчання в освітні системи різних країн, зокрема України, яка постає перед численними викликами, у тому числі наслідками війни. Основну частину статті присвячено опису надкласифікації EASEL.LAB, яку розробив Гарвардський університет. Ця надкласифікація є інноваційним інструментом для систематизації та аналізу різних рамок СЕ-навичок, що дає змогу глибше зрозуміти взаємозв’язки між рамками, виявити спільні й відмінні риси. Методологія створення надкласифікації базується на глибокому аналізі ключових компонентів різних рамок, як-от навичок, рис, компетентностей чи атрибутів.

Для порівняння в межах нашого дослідження було обрано рамки СЕЕН, LifeComp, CASEL, OECD та НУШ з огляду на їх широку прийнятність та визнання у професійному середовищі, а також здатність репрезентувати широкий спектр СЕ-навичок. Аналіз показав, що кожна з рамок має власні унікальні особливості та сильні сторони. Рамка СЕЕН, зокрема, охоплює широкий спектр навичок, орієнтованих і на етичні компоненти, яким часто не приділяють належної уваги в інших рамках. Порівняння рамок виявило, що рамка СЕЕН охоплює всі навички та компоненти, представлені в CASEL, але додає певні елементи, наприклад, системне мислення та етичні принципи. Якщо порівняти з OECD, рамка СЕЕН передбачає додаткові навички, зокрема самоприйняття та керування емоціями. Це засвідчує комплексний характер рамки СЕЕН, орієнтованої на всебічний розвиток особистості.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «ГЕНДЕРНА ПСИХОЛОГІЯ» У ПІДГОТОВЦІ МАГІСТРІВ-ПСИХОЛОГІВ

Оксана Петренко — 2026-03-27

У статті обґрунтовано теоретико-методичні засади викладання навчальної дисципліни «Гендерна психологія» у системі підготовки здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціальністю «Психологія». Актуалізовано значення гендерної проблематики в умовах сучасних соціальних трансформацій та підвищення ролі гендерної компетентності як складової професійної підготовки майбутніх фахівців. Проаналізовано зміст і структуру курсу, визначено його місце в освітньо-професійній програмі та розкрито завдання щодо формування професійних і ціннісних орієнтацій здобувачів вищої освіти.

Особливу увагу приділено обґрунтуванню методологічних підходів до викладання дисципліни, серед яких провідними визначено гендерний, компетентнісний, студентоцентрований та практико-орієнтований.

КОМПАРАТИВІСТИКА У МЕТОДОЛОГІЇ ДОСЛІДЖЕНЬ ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПЕДАГОГІКИ

Валентина Федяєва — 2026-03-27

У статті висвітлено питання дослідження сучасних проблем соціальної педагогіки в предметному науковому полі компаративістики, зокрема, її методологічних засад як на теоретичному, так і на емпіричному рівнях. Адже історичний розвиток української освіти завжди перебував під впливом змін і досягнень світової педагогічної науки й практики, часто супроводжувався пошуком нових форм і методів порівняння й поєднання вітчизняного й зарубіжного досвіду задля результативності соціальної роботи з дітьми за різних обставин, умов, криз та викликів.

Наголошується, що соціальна педагогіка в різних країнах розвивається відповідно до соціальної політики держави, історичних традицій та рівня розвитку громадянського суспільства. Водночас спільною тенденцією є посилення превентивної спрямованості соціально-педагогічної діяльності, міждисциплінарної взаємодії та орієнтації на права дитини.